Складчаста споруда Анд
Геологічна будова.
Складчастий гірський пояс Анд досить чітко поділяється на декілька сегментів. Самий північний з них — Берегові (Карибські) ланцюги Венесуели — простягається широтно уздовж узбережжя Карибського моря, відокремлюючись на заході розломом Боконо від Північних Анд. Північні Анди Західної Венесуели, Колумбії й Еквадору представляють собою сукупність гірських хребтів-антикліноріїв, між якими простягаються вузькі, міжгірські грабен-синклінорії, які виклинюються на південь і зайняті долинами рр. Магдалена, Кауко й Аграто. Формування складчастої структури Північних Анд почалося в кінці крейди, але головною епохою деформацій була пізньоеоценова. Відповідно в міжгірських прогинах розвинуті більш молоді кайнозойські відклади моласового типу. В осьовій смузі Північних Анд, особливо на півдні Колумбії й в Еквадорі, розташований ряд активних вулканів.
На широті долини Амазонки Північні Анди пережимом відокремлюються від Центральних. Останні розпадаються на два відрізки: північний відрізок північно-західного простягання займає в основному територію Перу, південний — меридіональний; у його межах знаходяться Болівія і частини території Чилі й Аргентини. Північний відрізок Центральних Анд складається з двох основних хребтів — кордильєр-антикліноріїв, Західного і Східного, між якими вклинюється масив Сьєрра-Бланка, утворений молодим гранітним батолітом.
Границя Південних (Патагонських) і Центральних Анд нечітка. На півдні складчаста гірська система повертає до сходу, продовжуючись у Вогняну Землю і тягнеться уже під водою. Тут між складеною палеозоєм і молодими гранітами Патагонською кордильєрою та зоною крейдово-ранньопалеогенового флішу вклинюється товща пізньоюрських-ранньокрейдових офіолітів.
Система передових прогинів (від Західновенесуельського до Магелланового) супроводжує зі сходу Анди по всій їх довжині. Кайнозойські моласи передових прогинів і підстеляючі їх крейдові і палеозойські відклади зім'яті в лінійні, місцями брахіморфні складки. Вони часто вміщують поклади нафти і газу.
Корисні копалини.
В межах Анд виділяють 5 мінералогічних зон в напрямку від Тихого океану в глибину континенту: мідоносний пояс Тихоокеанського побережжя, свинцево-цинковий пояс Центрального Перу, Східноандійський золотоносний пояс, Болівійський олово-срібний пояс, нафтоносний пояс Східних передгір’їв.
У блоках палеозойських порід Анд відомі родовища кам’яного вугілля. Чисельні родовища бурого вугілля приурочені до міжгірських западин.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Охарактеризуйте області кайнозойської складчастості.
Назвіть основні структурні одиниці Українських Карпат та Гірського Криму.
Охарактеризуйте тектонічну будову Українських Карпат та Гірського Криму.
Дайте характеристику складу і будови відкладів областей альпійської складчастості.
Відобразіть історію геологічного розвитку Українських Карпат.
Назвіть корисні копалини областей альпійської складчастості.
- Лекція 1 зміст регіональної геології та об’єкти вивчення
- Лекція 2 тектонічне районування територій, його основні принципи і положення
- Лекція 3 геологічна будова областей докембрійської складчастості
- Східноєвропейська платформа
- Сибірська платформа
- Африкано-Аравійська платформа
- Індостанська платформа
- Китайська платформа
- Австралійська платформа
- Північноамериканська платформа
- Південноамериканська платформа
- Лекція 4 геологічна будова областей байкальської складчастості
- Тімано-Печорська плита
- Байкальська, Східносаянська гірськоскладчасті області та Єнісейський кряж
- Байкаліди Австралії
- Патагонська платформа
- Лекція 5 геологічна будова областей каледонської складчастості
- Гірськоскладчасті області Центрального Казахстану і Північного Тянь-Шаню
- Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
- Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
- Острів Північна Земля
- Скандинавсько-Англійський пояс
- Гірськоскладчасті області Байшаню і Алашаню
- Апалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 6 геологічна будова областей герцинської складчастості
- Уральська гірськоскладчаста область
- Таймирська гірськоскладчаста область
- Східноказахстанська та Алтайська гірськоскладчасті області
- Герциніди Монголії, Південного Тянь-Шаню та Китаю
- Герциніди Африки
- Тасманський пояс
- Аппалацько-Уачітська гірськоскладчаста область
- Лекція 7 геологічна будова епігерцинських плит
- Західносибірська плита
- Скіфська плита
- Туранська плита
- Західноєвропейська плита
- Дунбейська платформа
- Східноавстралійська платформа
- Молоді платформи Північної Америки (Арктична, Атлантична)
- Лекція 8 геологічна будова областей мезозойської складчастості
- Верхояно-Колимська область
- Далекосхідна область
- Індокитайська гірськоскладчаста область
- Складчаста зона Кордильєр
- Лекція 9 геологічна будова областей альпійської складчастості
- Альпійсько-Гімалайська складчаста область (Середземноморський пояс)
- Карпатська гірськоскладчаста область
- Українські Карпати
- Складчаста споруда Гірського Криму
- Складчаста споруда Кавказу
- Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)
- Складчаста споруда Анд
- Лекція 10 геологічна будова внутрішніх морів
- Лекція 11 основні закономірності геологічної будови та історії розвитку світу
- Список використаних джерел
- Кафедра теоретичних основ геології
- Кафедра теоретичних основ геології
- Івано-Франківськ