Дунбейська платформа

Дунбейська епігерцинська платформа знаходиться в східній частині Монголо-Охотського складчастого поясу. Вона охоплює північно-східну частину Китаю, басейн Зеї і Буреї і лівобережжя Амуру, а на сході досягає границі з Китаєм.

Геологічна будова.

У центральній частині платформи розміщується западина Сунляо (рис. 7.7). Платформа має палеозойську і більш давню складчасту основу. На фундаменті майже горизонтально залягають шари вулканогенно-осадового чохла (товщина 1-8 км), складеного ефузивами, туфами і уламковими відкладами юрського і нижньокрейдового віку та червоноколірними континентальними відкладами крейдового і третинного віку.

Характерна особливість Дунбейської платформи – відсутність суцільного розповсюдження платформового чохла, який місцями розділений обширними виступами на поверхні палеозойської і докембрійської складчастої основи, що утворює гірські масиви Великого і Малого Хінгану.

Корисні копалини.

На плиті розміщений нафтогазоносний басейн Сунляо: родовища нафти (Дацин та ін.) і газу в середній частині басейну. У відкладах неогену присутні родовища кам’яного вугілля (Буреїнський басейн). Також відомі руди вольфраму і молібдену.

Рисунок 7.7 – Тектонічна схема Дунбейської платформи