Далекосхідна область

Простягається майже на 900 км від узбережжя Японського моря до правої притоки р. Амуру - р. Хунгарі, досягаючи ширини 200 км.

Геологічна будова.

Докембрійські відклади області представлені гнейсами, кристалічними сланцями, кварцитами, мармурами з інтрузіями гранітів. Палеозойські відклади представлені теригенно-карбонатною товщею з прошарками конгломератів в девоні. Наявні інтрузії гранітів та ефузивні утворення. В розрізі відсутні ордовицькі і силурійські комплекси. Найбільш широко розвинуті пермські відклади, які представлені чергуванням кременистих сланців, яшм, пісковиків з ефузивними породами. Мезозойські відклади складаються із теригенної тріасової товщі з прошарками вапняків, теригенно-вулканогенних утворень юри, теригенно-вулканогенних порід крейди. Кайнозойські відклади розповсюджені повсюдно. Це вулканогенні і туфогенноосадові породи палеогену, континентальні піщано-глинисті утворення неогену та алювіальні осади з прошарками ефузивів антропогенного віку.

В тектонічній будові області виділяють Ханкайський масив, Сіхоте-Алінський антиклінорій, Тетюхінський синклінорій, Сучанський прогин, Середньо- і Нижньоамурську западини (рис. 8.2).

Рисунок 8.2 – Тектонічна схема Далекосхідної (Сіхоте-Алінської) гірськоскладчастої області

На сході області простягається вулканічний пояс, складений ефузивами пізньої крейди, палеогену і неогену.

Історія геологічного розвитку.

Розвиток Сіхоте-Алінської геосинкліналі проходив протягом палеозойської ери на подрібненій докембрійській основі. Він переривався каледонською і герцинською епохами складчастості. Цілковите завершення геосинклінального режиму пройшло лише в передсенонський період. Починаючи із сенону і протягом кайнозойської ери, регіон зазнав орогенного етапу розвитку. Цей період характеризувався вертикальними переміщеннями різних блоків по великих розломах. В орогенний етап активно проявилась ефузивна діяльність. В кайнозої заклались і розвинулись западини і прогини, які заповнювались вугленосними теригенними відкладами та ефузивами.

Корисні копалини.

Серед корисних копалин найбільш розвинуті поклади заліза, свинцю, цинку, олова, кам’яного вугілля, графіту, флюориту тощо. Проблема нафтогазоносності області до кінця не вирішена. Перспективи нафтогазоносності пов’язуються із Середньо- і Нижньоамурською западинами.