Термічний режим боліт.
Термічний режим боліт визначається:
1. – кліматичними умовами території;
2. – водно-тепловими властивостями торфу (теплоємністю
(залежить від вмісту повітря і, особливо, води),
теплопровідністю);
3. – особливостями діяльного шару.
Амплітуда коливання температури торф’яних відкладів залежить від глибини їх залягання – чим глибше, тим менша амплітуда коливання температури.
В умовах помірного клімату добовий хід температури у діяльному шарі торфового болота помітний лише до глибини 15-25см, а сезонні коливання температури спостерігаються до глибини 3-3.5м. На глибинах же, що перевищують 35-40см не відбувається змін добової температури, а глибше 4-5м - сезонної.
Добові й сезонні коливання температури в торф’яному болоті менші, ніж у мінеральному ґрунті. Із збільшенням вологості просліджується тенденція до зменшення коливань.
Безпосередньо на поверхні болота добові коливання температури значні. Це викликано тим, що тут майже відсутня передача тепла на глибину. Максимальні літні температури на поверхні мохових боліт можуть досягати 50ºС, що сприяє підвищеному випаровуванню.
В умовах холодного та помірного клімату болота замерзають через 15-17 днів після переходу температури повітря через 0ºС, - пізніше озер і річок. Болота перехідного типу починають замерзати одночасно з замерзанням мінеральних ґрунтів. Сфагнові ж болота замерзають пізніше.
Глибина промерзання торфо-болотної маси становить від 19 до 42см, що значно менше ніж глибина промерзання мінеральних ґрунтів. Максимальна глибина промерзання торф’яників – (60-65)см.
Відтавання боліт залежить від кліматичних умов, товщини мерзлого ґрунту і снігового покриву, тому його строки будуть різні в окремих болотних ландшафтах.
- Філоненко ю.М.
- Тема 1. Гідрологія – як наука
- Тема 2. Гідросфера Об’єм і структура гідросфери.
- Фізичні властивості води.
- Хімічний склад води.
- Кругообіг води та його значення для географічної оболонки.
- Тема 3. П і д з е м н і в о д и Походження підземних вод.
- Розподіл вологості ґрунтового шару: зона аерації і зона насичення. Пористість гірських порід. Вологість і водні властивості ґрунтів. Рух води в ґрунтах.
- Тема 4. Річки, річкові басейни та їх типи.
- Річкові системи і їх типи. Гідрографічні характеристики річок.
- Тема 5. Динаміка річкової води та особливості живлення і водного режиму річок. Швидкість течії. Розподіл швидкостей у перерізу річки. Витрата води в річці.
- Живлення і водний режим річок. Фази водного режиму: водопілля , межень, паводки. Зональні типи водного режиму річок.
- Класифікації річок.
- Тема 6. Річковий стік. Енергія і робота річок. Тепловий режим річок. Річковий стік – його характеристики і фактори.
- Фактори (чинники), які впливають на стік і визначають його норму
- Енергія і робота річок. Річкові наноси.
- Хімічний склад річкових вод і причини його зміни.
- Тепловий режим річок. Льодові явища на річках.
- Тема 7. Озера і водосховища. Визначення поняття „озеро”. Генетичні типи озерних улоговин.
- Морфологія та морфометричні характеристики озера. Еволюція та гідробіологія озер.
- Водний баланс і рівневий режим озер. Рух озерних вод.
- Хімічний, газовий і тепловий режим озер. Значення озер у народному господарстві.
- Водосховища та особливості їх гідрологічного режиму.
- Тема 8. Б о л о т а Утворення і розвиток боліт.
- Типи боліт.
- Живлення та водний режим боліт.
- Термічний режим боліт.
- Поширення боліт.
- Роль боліт у географічні оболонці та їх господарське використання.
- Болота – середовище існування.
- Осушення боліт - переваги й недоліки.
- Тема 9. Л ь о д о в и к и Льодовики, „хіоносфера”, снігова лінія.
- Лавини та умови їх сходу.
- Утворення, живлення і будова льодовиків.
- Робота льодовиків та особливості зменшення об’єму.
- Типи льодовиків.
- Поширення льодовиків та їх значення для географічної оболонки.
- Варіанти контрольних робіт з гідрології
- Африка:
- Північна Америка:
- Південна Америка:
- Австралія:
- Завдання для індивідуальної роботи
- Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
- Критерії оцінювання усних відповідей студентів.
- Шкала оцінювання.