Хімічний склад річкових вод і причини його зміни.

Річкова вода є розчином з дуже малою концентрацією солей (0.2-0.3 мг/л). Хімічні особливості річкових вод залежать від 1) джерел живлення та 2) гідрологічного режиму. Основними характеристиками хімічних властивостей річкових вод є хімічний склад і ступінь мінералізації.

На думку О.О. Альокіна всі природні води необхідно поділити за переважаючим аніоном на три класи: гідрокарбонатні, сульфатні та хлоридні. У кожному класі за переважаючим катіоном виділяються три групи: кальцієва, магнієва і натрієва.

Річкові води, як правило, мають відносно невисоку мінералізацію і належать до прісних вод. За ступенем мінералізації О.О. Альокін поділяв природні води на чотири види: маломінералізовані (до 200 мг/л), середньомінералізовані (200-500 мг/л), підвищеної мінералізації (500-1000 мг/л) та високомінералізовані (понад 1000 мг/л). В Україні найменшу мінералізацію мають річки Полісся (170 мг/л), а найбільшу – Приазов’я (2650 мг/л).

Більшість річок планети належить до гідрокарбонатного класу і до групи кальцієвих вод. Гідрокарбонатні води натрієвої групи зустрічаються дуже рідко (Канада, Сибір, Середня Азія, Патагонія). Серед гідрокарбонатних вод переважають води слабкої мінералізації, менш поширеними є води середньої мінералізації (Східно-Європейська рівнина, Канада, Туранська низовина). Гідрокарбонатні води сильної мінералізації є дуже рідкісними.

Дуже мало зустрічається річок сульфатного класу (Приазов’я, Кума, Казахстан, Середня Азія).

Майже не зустрічаються річки хлоридного класу (основний район їх поширення – верхів’я Обі і пониззя Волги). Води річок цього класу високо мінералізовані (річка Тургай – 19 000 мг/л).

Протягом року, у зв’язку зі зміною водоносності річок, хімічний склад води може змінюватися настільки, що деякі річки „переходять” з одного гідрохімічного класу в інший (наприклад, р. Теджен зимою належить до сульфатного класу, літом – до гідрокарбонатного).

В зонах надмірного зволоження мінералізація річкових вод незначна (30-40 мг/л). В зонах недостатнього зволоження висока (понад 1000 мг/л). При переході від зони надмірного до зони недостатнього зволоження змінюється склад солей, збільшується кількість хлору і натрію.

Хімічні властивості річкової води мають зональний характер. Наявність легкорозчинних порід (вапняки, солі, гіпс) може зумовити значні місцеві особливості в мінералізації річкової води.

Кількість розчинених речовин, що проноситься за 1 сек. через живий переріз річки, складає ВИРАТУ РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН. Сума витрат дає СТІК РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН.