Живлення та водний режим боліт.
Живлення боліт відбувається:
- атмосферними опадами (майже виключно за їх рахунок живляться верхові болота);
- поверхневими водами, які стікають з підвищених ділянок живляться низинні та перехідні болота;
- водами озер і річок, що потрапляють до боліт у період високого стояння вод і живлять, в основному, заболочені території розташовані на заплавах та поблизу терасових уступів;
- підземними водами - основне джерело живлення боліт усіх типів.
Атмосферні (X), поверхневі (Yn) та підземні води (Wr) є складовими прибуткової частини водного балансу боліт, у видатковій його частині значна доля припадає на сумарне випаровування (Z) і менша – на стік з боліт (поверхневий (Y'n), підземний (W'r)).
Таким чином рівняння водного балансу боліт можна записати в такому вигляді:
X + Yn + Wr = Z + Y'n + W'r ± Δu (де Δu – накопичення або витрата вологи за певний інтервал часу - Δt).
Рух води в болотах залежить від того, в якому стані (зв’язаному (внутрішньоклітинному, адсорбованому, хімічно зв’язаному) чи вільному (капілярному, пористому, в струмках, озерах, трясовинах)) вона знаходиться. Вільна вода рухається шляхом фільтрації або у вигляді потоку.
За водопроникністю, а також гідрологічними, гідрохімічними та біохімічними процесами болотні масиви є неоднорідними і тому в їх межах прийнято виділяти два основні горизонти (шари):
1 – діяльний (активний) та 2 – інертний.
Діяльний шар – характеризується інтенсивним вологообміном з атмосферою та оточуючими територіями; періодичними коливаннями в його межах рівнів ґрунтових вод і змінним вмістом вологи; високою водопроникністю та водовіддачею і швидкою зміною (зменшенням) їх з глибиною; періодичним доступом повітря в пори, що звільнились від води при зниження рівня ґрунтових вод; великою кількістю аеробних бактерій та мікроорганізмів, які сприяють процесам торфоутворення; наявністю рослинного покриву, що складає верхній шар діяльного горизонту.
Інертний шар характеризується постійною кількістю води протягом року; повільним вологообміном з підстилаючою поверхнею, яка складена торф’яними відкладами; низькою водопроникністю торфу; відсутністю доступу повітря в пори торфу; відсутністю аеробних бактерій і загальним зменшенням кількості мікроорганізмів.
Межею між діяльним та інертним шарами є середнє положення мінімального рівня ґрунтових вод у болоті.
Швидкість руху води у торфовій масі залежить від водопровідності останньої і може коливатися від сотень метрів на добу (діяльний шар) до 6м за рік (інертний шар).
Висота рівня ґрунтових вод та його коливання залежать від типу болотних мікро ландшафтів і рельєфу поверхні болота. Найнижчий рівень ґрунтових вод у лісових болотних мікро ландшафтах, середній рівень ґрунтових вод у знижених елементах рельєфу (30-40см нижче поверхні болота). Зі зменшенням висоти та густоти дерев середній рівень ґрунтових вод підвищується, а амплітуда коливань зменшується. На мохових болотах (без деревної рослинності) рівень ґрунтових вод найвищий, а амплітуда коливань протягом року найменша.
- Філоненко ю.М.
- Тема 1. Гідрологія – як наука
- Тема 2. Гідросфера Об’єм і структура гідросфери.
- Фізичні властивості води.
- Хімічний склад води.
- Кругообіг води та його значення для географічної оболонки.
- Тема 3. П і д з е м н і в о д и Походження підземних вод.
- Розподіл вологості ґрунтового шару: зона аерації і зона насичення. Пористість гірських порід. Вологість і водні властивості ґрунтів. Рух води в ґрунтах.
- Тема 4. Річки, річкові басейни та їх типи.
- Річкові системи і їх типи. Гідрографічні характеристики річок.
- Тема 5. Динаміка річкової води та особливості живлення і водного режиму річок. Швидкість течії. Розподіл швидкостей у перерізу річки. Витрата води в річці.
- Живлення і водний режим річок. Фази водного режиму: водопілля , межень, паводки. Зональні типи водного режиму річок.
- Класифікації річок.
- Тема 6. Річковий стік. Енергія і робота річок. Тепловий режим річок. Річковий стік – його характеристики і фактори.
- Фактори (чинники), які впливають на стік і визначають його норму
- Енергія і робота річок. Річкові наноси.
- Хімічний склад річкових вод і причини його зміни.
- Тепловий режим річок. Льодові явища на річках.
- Тема 7. Озера і водосховища. Визначення поняття „озеро”. Генетичні типи озерних улоговин.
- Морфологія та морфометричні характеристики озера. Еволюція та гідробіологія озер.
- Водний баланс і рівневий режим озер. Рух озерних вод.
- Хімічний, газовий і тепловий режим озер. Значення озер у народному господарстві.
- Водосховища та особливості їх гідрологічного режиму.
- Тема 8. Б о л о т а Утворення і розвиток боліт.
- Типи боліт.
- Живлення та водний режим боліт.
- Термічний режим боліт.
- Поширення боліт.
- Роль боліт у географічні оболонці та їх господарське використання.
- Болота – середовище існування.
- Осушення боліт - переваги й недоліки.
- Тема 9. Л ь о д о в и к и Льодовики, „хіоносфера”, снігова лінія.
- Лавини та умови їх сходу.
- Утворення, живлення і будова льодовиків.
- Робота льодовиків та особливості зменшення об’єму.
- Типи льодовиків.
- Поширення льодовиків та їх значення для географічної оболонки.
- Варіанти контрольних робіт з гідрології
- Африка:
- Північна Америка:
- Південна Америка:
- Австралія:
- Завдання для індивідуальної роботи
- Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
- Критерії оцінювання усних відповідей студентів.
- Шкала оцінювання.