1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
Поперечний масштаб – це спеціальний графік, виконаний за допомогою гравіювання на металічній пластині, рис.1.16. Побудова його основана на пропорційності відрізків паралельних ліній, що пересікають боки кута.
Стандартний (нормальний) поперечний масштаб має великі ділення, що дорівнюють 2 см, і малі ділення (зліва на графіку), що дорівнюють 2 мм. Крім того, на графіку є відрізки між вертикальною і похилою лініями, що дорівнюють на першій нижній горизонтальній лінії 0,2 мм, на другій – 0,4 мм, на третій – 0,6 мм і т.д. За допомогою поперечного масштабу можна вимірювати і відкладати відстані на картах будь-якого масштабу.
Рисунок 1.16 – Поперечний масштаб: відлік за масштабом 2,36 см
Точність вимірювання відстаней по карті. Точність вимірювання і відкладання відрізків на карті обмежена відомою межею, яка дорівнює 0,1 мм і називаєтьсякрайньою граничною точністю. Відстань на місцевості, яка відповідає 0,1 мм на карті, називаєтьсякрайньою точністю масштабу карти;це та максимальна точність, яка теоретично можлива під час вимірювання і відкладення відстаней на даній карті або плані.
Однак помилки вимірювань відстаней по карті залежать не тільки від точності вимірювань і масштабу карти, але і від ряду інших причин: від похибок самої карти, деформації паперу і т. п. Практично встановлено, що фактична точність вимірювання прямих ліній на карті коливається в межах 0,5-1 мм, що у масштабі карти відповідає на місцевості величинам, які наведені у табл.1.4.
Необхідно також враховувати, що відстані, які визначаються по карті, завжди отримують менші, ніж у дійсності. Однією з причин цього є те, що на карті вимірюються горизонтальні проекції, у той самий час як відповідні ним лінії на місцевості звичайно похилі, тобто довші своїх горизонтальних проекції, рис.1.17.
Таблиця 1.4 – Точність вимірювання відстаней
| Масштаб карти | Точність вимірювання відстаней, м | Крайня графічна помилка, м |
| 1 : 25 000 | 13 – 25 | 2,5 |
| 1 : 50 000 | 25 – 50 | 5 |
| 1 : 100 000 | 50 – 100 | 10 |
| 1 : 200 000 | 100 – 200 | 20 |
| 1 : 500 000 | 250 – 500 | 50 |
| 1 : 1 000 000 | 500 – 1 000 | 100 |
Рисунок 1.17 – Проекція довжини нахилу на площину (карту)
Ці різниці у довжині залежно від нахилу ліній до горизонту показані у табл. 1.5.
Таблиця 1.5 – Поправки до довжини лінії, що вимірюється
| Кут нахилу | Довжина, м, горизонтальної проекції лінії, яка дорівнює 100 м | Поправки, %, до довжини лінії, що вимірюється | |
| Під час переходу від довжини лінії на місцевості до її горизонтальної проекції на карті | Під час переходу від горизонтального на карті до довжини відповідної лінії на місцевості | ||
| 00 | 100 | 0 | 0 |
| 100 | 98 | - 2 | + 2 |
| 250 | 97 | - 3 | + 4 |
| 200 | 94 | - 6 | + 6 |
| 250 | 91 | - 9 | + 10 |
| 300 | 87 | - 13 | + 16 |
| 350 | 82 | - 18 | + 22 |
| 400 | 77 | - 23 | + 30 |
Як бачимо з таблиці, на рівнинній місцевості відстані, що виміряні по карті, мало відрізняються від дійсних. На картах гірської місцевості точність вимірювання відстаней значно знижується, а іноді, під час більш точних розрахунків, у виміряні на карті відстані доводиться вводити поправки за нахил ліній, рис.1.18.
Наприклад, по карті була виміряна відстань 3 000 м і нахил лінії 200, використовуючи таблицю 1.5, дійсна відстань на місцевості буде дорівнювати Д = 3000 + 306 = 3180 м.
Рисунок 1.18 – Відстань між точками на гірській місцевості (Д),
більша проекції цієї відстані на площині(Д1)
Зменшеними будуть також відстані, що вимірюються по карті під час визначення довжини хвилястих доріг і стежок, особливо у горах і на сильно пересіченій пагорбкуватій місцевості. Це відбувається тому, що такі лінії у дійсності звичайно більш хвилясті, і як наслідок, довші, ніж показано на карті. Дослідним шляхом встановлено, що в результаті вимірювань таких ліній по карті слід вводити, залежно від характеру місцевості і масштабу карти, поправки, які подані у табл.1.6.
Таблиця 1.6 – Поправки до довжини лінії, що вимірюється
| Характер місцевості | Поправки, %, до довжини лінії, що вимірюється | ||
| 1 : 200 000 | 1 : 100 000 | 1 : 50 000 | |
| Гірська місцевість | + 25 | + 20 | + 15 |
| Пагорбкувата | + 15 | + 10 | + 5 |
- Топографічні карти
- 1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- 1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- 1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- 1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- Розв’язання
- Розв’язання
- Розв’язання
- 1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- 1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- 1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- 1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- 1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- 1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- 1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- 1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- 1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- 1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- 1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- 1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- 1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- 1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- 1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- 1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- 1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- 1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- Розділ 2 системи координат
- 2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- 2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- 2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- Визначення географічних координат по карті
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Питання для повторення і контролю, задачі
- Приклади
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- 3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- Розв’язання:
- Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- Визначення зближення меридіанів за графіком.
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Визначення величини магнітного схилення.
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- 3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- 3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- 3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- 3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- Питання для повторення і задачі
- Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- 4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- 4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- 4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- 4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- 4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- 4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- Рекогносціювання
- Питання для повторення і задачі
- Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- 5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- 5.1.1 Визначення координат точок ходами
- 5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- 5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- 5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- 5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- Розв’язання:
- Розв’язання
- 5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- Розв’язання:
- Питання для повторення та самоконтролю
- Закінчення
- Глосарій
- Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- 1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- 2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- Характерні ознаки пухких ґрунтів
- 3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- 4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- Г) прохідність річок у брід
- Д) прохідність річок по льоду
- Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- Нормативи з військової топографії
- Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- Список використаної літератури