1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
Кожний аркуш топографічної карти має рамку у вигляді трапеції, верхня і нижня сторони якої є паралелями, а бічні – меридіанами. Такий розподіл карти на окремі аркуші називається розграфленнямкарти.
Завдяки географічній сітці, яка покладена в основу розподілу карти на аркуші, досить повно визначається місцеположення на земній кулі будь-якої ділянки місцевості, що відображена на даному аркуші карти. Крім того, збіг сторін рамки з меридіанами і паралелями визначає розміщення аркушів карти відносно сторін горизонту: верхня сторона рамки є північною, нижня – південною, ліва – західною і права – східною.
Щоб швидко знаходити потрібні аркуші карт того чи іншого масштабу і району, кожному аркушу за визначеним правилом присвоєно своє цифрове і буквене позначення – номенклатура.
Номенклатура кожного аркуша являє над північною стороною його рамки (посередині або праворуч). Поряд з номенклатурою аркуша, крім того, підписується назва великого з розташованих на ньому населених пунктів. На кожному аркуші також зазначається номенклатура суміжних аркушів, що безпосередньо прилягають до нього. Ці надписи розміщуються посередині зовнішньої рамки з усіх її чотирьох сторін.
Номенклатура сучасних топографічних карт представляє собою злагоджену систему, єдину для карт будь-якого масштабу.
Основою номенклатури топографічних карт всіх масштабів є аркуші мільйонної карти. Як зазначалося вище (табл.1.2), будь-який аркуш цієї карти має такі розміри рамки: 6°– за довготою і 4°– за широтою. Якщо провести меридіани через 6°, а паралелі через 4°, то вся поверхня Землі буде поділена на трапеції, кожній з яких відповідає окремий аркуш карти масштабу 1 : 1 000 000.
Номенклатура аркуша карти 1 : 1 000 000 складається із зазначення ряду (поясу) і колони; ряди аркушів позначаються заголовними буквами латинського алфавіту. Облік рядів ведеться від екватора до полюсів( рис.1.10), колони аркушів нумеруються арабськими цифрами. Їх облік ведеться від меридіана з довготою 180°із заходу на схід. Наприклад, номенклатура листа м.Смоленська буде N-36 (Смоленськ).
Ця система розграфлення і номенклатури аркушів карти масштабу 1 : 1 000 000 є міжнародною.
Розміри і розміщення колон аркушів мільйонної карти за довготою збігається з шестиградусними зонами, на які розбивається поверхня земного еліпсоїда під час складання наших топографічних карт у проекції Гауса. Різниця є лише у їх нумерації: оскільки облік зон ведеться від нульового меридіана (меридіана Грінвіча), а облік колон аркушів мільйонної карти – від меридіана 180°, то номер зони відрізняється від номера колони на 30; тому, знаючи номенклатуру аркуша карти, легко визначити, до якої зони він належить, і, навпаки, за номером зони можна визначити номер колони. Наприклад, аркуш з м. Смоленська розміщений у шостій зоні: 36 – 30 = 6 (рис.1.10).
Розміри аркушів топографічних карт всіх інших, більш великих масштабів, встановлені таким чином, що кожному аркушу мільйонної карти відповідає завжди ціле їх число. Відповідно до цього номенклатура будь-якого аркуша топографічної карти масштабу 1 : 500 000 і більше складається з номенклатури відповідного аркуша мільйонної карти з додаванням до неї номера або букви, що показують розміщення на ньому даного аркуша карти.
Розміщення аркушів карт різних масштабів у межах мільйонної карти, а також порядок їх нумерації показані на рис.1.11.
Як бачимо з рисунка, одному аркушу мільйонної карти відповідають:
– 4 аркуши карти масштабу 1 : 500 000, які позначаються буквами А, Б, В, Г, так аркуш з м. Смоленська буде позначатися N-36-A (Смоленськ);
– 36 аркушів карти масштабу 1 : 200 000, які позначаються римськими цифрами від І до ХХХVI; таким чином, аркуш з м. Смоленська буде мати номенклатуру N-36- IХ (Смоленськ);
– 144 аркуші карти масштабу 1 : 100 000, які позначаються арабськими цифрами від 1 до 144; наприклад, аркуш з м. Смоленська буде позначатися N-36- 41 (Смоленськ).
Одному аркушу карти масштабу 1 : 100 000 відповідає 4 аркуші карти масштабу 1 : 50 000, які позначаються російськими заголовними буквами А, Б, В, Г (рис.1.12). Позначення аркуша карти 1 : 50 000 складається з номенклатури даного аркуша карти 1 : 100 000 з додаванням до неї відповідної букви, наприклад, N-36-41-В позначає аркуш карти масштабу 1 : 50 000 з м. Смоленська.
Одному аркушу карти масштабу 1 : 50 000 відповідає 4 аркуші карти масштабу 1 : 25 000, які позначаються малими російськими буквами а, б, в, г, рис.1.12, наприклад, N-36-41-В-а позначає аркуш карти масштабу 1 : 25 000 з м. Смоленська.
Для районів півночі, які розташовані вище від паралелі 60°, топографічні карти всіх масштабів є здвоєними аркушами за довготою, а на північ від паралелі 76°– почетвереними аркушами, за винятком карти масштабу 1 : 200 000, яка видається потроєними аркушами. Номенклатура таких зведених аркушів карт, які складаються з 2-4 одинарних аркушів, складається з номенклатури лівого одинарного аркуша з додаванням до неї кінцевого індексу (букви або цифри) номенклатури решти аркушів. Наприклад, Р-52-V,VI (карта масштабу 1 : 200 000), Р-52-23,24 (карта масштабу 1 : 100 000).
Рисунок 1.10 – Схема аркушів карти масштабу 1 : 1 000 000
Рисунок 1.11 – Розміщення і порядок нумерації аркушів карт масштабів 1 : 50 000 – 1 : 500 000 на аркуші мільйонної карти
Рисунок 1.12 – Розграфлення аркуша карти 1 : 100 000 на аркуші карти 1 : 50 000,
розграфлення аркуша карти 1 : 50 000 на аркуші карти 1 : 25 000
Збірні таблиці, їх призначення і використання
Збірні таблиці призначені для підбору необхідних аркушів топографічних карт на конкретний район і швидкого визначення їх номенклатури, рис.1.13.
Збірні таблиці являють собою схематичні бланкові карти дрібного масштабу, розділені вертикальними і горизонтальними лініями на клітинки, кожна з яких відповідає суворо визначеному аркушу карти відповідно до масштабу.
Задача. Підібрати необхідні аркуші карти масштабу 1 : 50 000 для орієнтування на маршруті Київ – Гребінка.
Відповідь: М-36-249-Г, -50-В, -50Г, -51-В, - 51-Г, -64-А, -64-Б, -65-А, -65-В, - 65-Г.
Норматив № 22 - Визначення номенклатури суміжних аркушів карт.
Дана номенклатура карти будь-якого масштабу. Визначити масштаб карти і знайти 8 сусідніх аркушів карт, які оточують цей аркуш.
Оцінка за часом: “відмінно” - 5 хв., “добре” - 6 хв., “задовільно” - 7 хв.
Помилка, що знижує оцінку на один бал, – неправильно визначена номенклатура одного аркуша карти.
Рисунок 1.13 – Збірні таблиці
Приклад. Без збірної таблиці підібрати суміжні аркуші до аркуша М-34-144.
- Топографічні карти
- 1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- 1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- 1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- 1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- Розв’язання
- Розв’язання
- Розв’язання
- 1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- 1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- 1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- 1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- 1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- 1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- 1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- 1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- 1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- 1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- 1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- 1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- 1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- 1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- 1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- 1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- 1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- 1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- Розділ 2 системи координат
- 2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- 2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- 2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- Визначення географічних координат по карті
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Питання для повторення і контролю, задачі
- Приклади
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- 3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- Розв’язання:
- Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- Визначення зближення меридіанів за графіком.
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Визначення величини магнітного схилення.
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- 3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- 3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- 3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- 3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- Питання для повторення і задачі
- Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- 4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- 4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- 4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- 4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- 4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- 4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- Рекогносціювання
- Питання для повторення і задачі
- Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- 5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- 5.1.1 Визначення координат точок ходами
- 5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- 5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- 5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- 5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- Розв’язання:
- Розв’язання
- 5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- Розв’язання:
- Питання для повторення та самоконтролю
- Закінчення
- Глосарій
- Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- 1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- 2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- Характерні ознаки пухких ґрунтів
- 3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- 4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- Г) прохідність річок у брід
- Д) прохідність річок по льоду
- Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- Нормативи з військової топографії
- Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- Список використаної літератури