Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
Дирекційний кут орієнтирного напрямку визначають геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способом.
Порядок визначення
Установити ПАБ-2 над точкою, з якої визначено дирекційний кут за віддаленим орієнтиром одним з вищеперелічених способів.
Виміряти 5 разів значення магнітного азимута за цим орієнтиром; після кожного вимірювання збивати положення магнітної стрілки обертанням маховика встановлювального черв’яка.
Рисунок 3.19 – Визначення поправки бусолі на місцевості
Обчислити середнє значення магнітного азимута:
. (3.23)
Обчислити поправку бусолі за формулою
. (3.24)
За даними визначення поправки бусолі заповнюють бірку, рис.3.20, яку вкладають у футляр бусолі і використовують (в неаномалійних районах) для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у радіусі 10 км від точки її визначення.
Рисунок 3.20 – Бірка бусолі
Звірення бусолей у дивізіоні. Під час переміщення на відстань більше ніж 10 км поправку бусолі необхідно визначити знову. За відсутності часу або неможливості визначити поправку всіх бусолей дивізіону у новому районі, можна визначити поправку для контрольної бусолі дивізіону (підручної батареї) з подальшим виправленням поправок усіх бусолей шляхом урахування в їх поправку величини зміни поправки контрольної бусолі у новому районі.
Величина зміни поправки контрольної бусолі у новому районі обчислюється за формулою
, (3.25)
де – величина зміни поправки контрольної бусолі у новому районі;
–значення поправки контрольної бусолі в новому районі;
–значення поправки контрольної бусолі в старому районі.
Величина додається зі своїм знаком до значення поправок решти бусолей дивізіону.
Уточнення поправки бусолі під час переміщення. Якщо в новому районі неможливо визначити поправку бусолі , то дозволяється, як виняток, в радіусі 30 км користуватися старою поправкоюпісля уведення в неї поправки на зміну зближення меридіанів:
. (3.26)
Поправкавибирається з табл.3.2 за значенням абсциси Х точки (км) і відстані Д (км) по довготі від нового району до району визначення поправки бусолі ( визначається як різниця ординат Y нового і старого районів: Д км = Yн – Yс):
має знак “+”, якщо новий район східніше старого району.
має знак “–”, якщо новий район західніше старого району.
Під час проведення топогеодезичних робіт, після переміщення в суміжну зону, поправку бусолі обов'язково визначають на місцевості в цій зоні. У випадку, коли немає можливості визначити поправку бусолі на місцевості, вона може бути уточнена за формулою
захід схід
, (3.27)
захід схід,
де – поправка на зміну зближення меридіанів, визначається з табл.3.2, взята за модулем;
–поправка на перехід із зони в зону, вибирається за значенням абсциси Х (км) старого району з табл.3.4, взята за модулем.
У формулі (3.27) верхні знаки – якщо перехід із заходу на схід, нижні знаки – якщо перехід зі сходу на захід.
Таблиця 3.4 – Значення величини поправки до дирекційного кута під час переходу у суміжну зону
хб | | хб | | ||||
градуси | 10 км | поділки кутоміра | градуси | 10 км | поділки кутоміра | ||
2 000 | 151,7 | 0,54 | 0-31 | 5 000 | 415,1 | 0,39 | 0-71 |
2 100 | 1 57,1 | 0,53 | 0-33 | 5 100 | 4 19,0 | 0,39 | 0-72 |
2 200 | 2 02,4 | 0,53 | 0-34 | 5 200 | 4 22,9 | 0,39 | 0-73 |
2 300 | 2 07,7 | 0,53 | 0-35 | 5 300 | 4 26,8 | 0,37 | 0-74 |
2 400 | 2 13,0 | 0,53 | 0-37 | 5 400 | 4 30,5 | 0,37 | 0-75 |
2 500 | 2 18,3 | 0,52 | 0-38 | 5 500 | 4 34,2 | 0,37 | 0-76 |
2 600 | 2 23,5 | 0,52 | 0-40 | 5 600 | 4 37,9 | 0,35 | 0-77 |
2 700 | 2 28,7 | 0,51 | 0-41 | 5 700 | 4 41,4 | 0,35 | 0-78 |
2 800 | 2 33,8 | 0,51 | 0-43 | 5 800 | 4 44,9 | 0,34 | 0-79 |
2 900 | 2 38,9 | 0,51 | 0-44 | 5 900 | 4 48,3 | 0,34 | 0-80 |
3 000 | 2 44,0 | 0,50 | 0-46 | 6 000 | 4 51,7 | 0,32 | 0-81 |
3 100 | 2 49,0 | 0,50 | 0-47 | 6 100 | 4 54,9 | 0,32 | 0-82 |
3 200 | 2 54,0 | 0,49 | 0-48 | 6 200 | 4 58,1 | 0,32 | 0-83 |
3 300 | 2 58,9 | 0,49 | 0-50 | 6 300 | 5 01,3 | 0,30 | 0-84 |
3 400 | 3 03,8 | 0,49 | 0-51 | 6 400 | 5 04,3 | 0,30 | 0-85 |
3 500 | 3 08,7 | 0,48 | 0-52 | 6 500 | 5 07,3 | 0,29 | 0-85 |
3 600 | 3 13,5 | 0,47 | 0-54 | 6 600 | 5 10,2 | 0,28 | 0-86 |
3 700 | 3 18,2 | 0,47 | 0-55 | 6 700 | 5 13,0 | 0,28 | 0-87 |
3 800 | 3 22,9 | 0,47 | 0-56 | 6 800 | 5 15,8 | 0,26 | 0-88 |
3 900 | 3 27,6 | 0,46 | 0-58 | 6 900 | 5 18,4 | 0,26 | 0-88 |
4 000 | 3 32,2 | 0,45 | 0-59 | 7 000 | 5 21,0 | 0,25 | 0-89 |
4 100 | 3 36,7 | 0,45 | 0-60 | 7 100 | 5 23,5 | 0,25 | 0-90 |
4 200 | 3 41,2 | 0,45 | 0-61 | 7 200 | 5 26,0 | 0,23 | 0-91 |
4 300 | 3 45,7 | 0,44 | 0-63 | 7 300 | 5 28,3 | 0,23 | 0-91 |
4 400 | 3 50,1 | 0,43 | 0-64 | 7 400 | 5 30,6 | 0,22 | 0-92 |
4 500 | 3 54,4 | 0,42 | 0-65 | 7 500 | 5 32,8 | 0,21 | 0-92 |
4 600 | 3 58,6 | 0,42 | 0-66 | 7 600 | 5 34,9 | 0,20 | 0-93 |
4 700 | 4 02,8 | 0,42 | 0-67 | 7 700 | 5 36,9 | 0,20 | 0-94 |
4 800 | 4 07,0 | 0,41 | 0-69 | 7 800 | 5 38,9 | 0,20 | 0-94 |
4 900 | 4 11,1 | 0,40 | 0-70 | 7 900 | 5 40,7 | 0,18 | 0-95 |
- Топографічні карти
- 1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- 1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- 1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- 1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- Розв’язання
- Розв’язання
- Розв’язання
- 1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- 1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- 1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- 1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- 1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- 1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- 1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- 1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- 1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- 1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- 1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- 1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- 1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- 1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- 1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- 1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- 1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- 1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- Розділ 2 системи координат
- 2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- 2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- 2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- Визначення географічних координат по карті
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Питання для повторення і контролю, задачі
- Приклади
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- 3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- Розв’язання:
- Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- Визначення зближення меридіанів за графіком.
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Визначення величини магнітного схилення.
- Розв’язання:
- Розв’язання:
- Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- 3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- 3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- 3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- 3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- Питання для повторення і задачі
- Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- 4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- 4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- 4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- 4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- 4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- 4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- Рекогносціювання
- Питання для повторення і задачі
- Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- 5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- 5.1.1 Визначення координат точок ходами
- 5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- 5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- 5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- 5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- Розв’язання:
- Розв’язання
- 5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- Розв’язання:
- Питання для повторення та самоконтролю
- Закінчення
- Глосарій
- Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- 1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- 2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- Характерні ознаки пухких ґрунтів
- 3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- 4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- Г) прохідність річок у брід
- Д) прохідність річок по льоду
- Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- Нормативи з військової топографії
- Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- Список використаної літератури