19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
На даному етапі розвитку аграрних технологій ведення інтенсивного сільського господарства неможливе без застосування добрив. Практика їх використання розширюється й постійно вдосконалюється. 300-400 млн. т мінеральних добрив використовується для забезпечення населення планети продуктами харчування. Поряд з мінеральними, розширюються масштаби використання органічних добрив та хімічних меліорантів. Однак хімізація землеробства мусить бути науково-обгрунтованою. Необдуманність у використанні "хімії" на полях може мати катастрофічні наслідки.
Надлишок азотних добрив небажаний. Надлишковий азот викликає переважний ріст вегетативних органів за рахунок генеративних, підвищує чутливість рослин до низьких температур. Надлишковий азот особливо небезпечний у нітратній формі, тому що він не сорбується грунтом, легко мігрує по профілю і потрапляє в грунтові води. Зі збільшенням кількості азотних добрив виявляється підвищення концентрації нітратів у природних водах. Підвищення концентрації нітратів у питній воді до 40-50 мг/л стало причиною захворювання дітей метагемоглобанемією у США, Ізраїлі, Франції, ФРН та інших країнах (Б. Коммонер, 1974).
Не тільки нітратні, але й аміачні сполуки азоту здатні забруднювати грунти. Відомо, що амонійний азот перешкоджає хлоруванню води, якщо його концентрація перевищує 1 мг/л. До того ж, окиснюючись до нітратів, амонійний азот зв'язує кисень, що приводить до кисневого голодування гідробіонтів і псування води. Джерелом надлишкової кількості аміачного азоту в грунті служать відходи тваринництва і міські стічні води. Сучасні підприємства індустріального тваринництва, птахофабрики і міста формують вогнища аномально високого вмісту азоту і фосфору у вигляді органічних і мінеральних сполук, що, потрапляючи в екосистеми, локально перенасичують їх, доводячи вміст N-NО3 до 400 мг/кг грунту, a N-NH4+ до 2200 мг/кг грунту (В.А.Ковда, 1976). Аномально високі концентрації сполук азоту спостерігаються навколо промислових підприємств, особливо тих, що виробляють азотні добрива. Перспективний шлях розв'язання азотної проблеми, на думку академіка Е.М.Мішустіна, полягає у посиленні уваги до біологічних джерел азоту в грунті, зокрема – в розширенні площ посівів бобових культур та використанні біодобрив.
Незважаючи на низьку розчинність фосфорних добрив і більшості інших сполук цього елементу, головний геохімічний напрямок їхнього глобального кругообігу спрямовано на озера, гирла рік, морів і шельфів океану. Близько 3-4 млн. т. фосфатів щорічно надходить з континентів у океан. Має місце локальне зафосфачування грунтів у зв'язку з низькою розчинністю його сполук. Але основна проблема фосфору – вичерпність його ресурсів, що веде до порушення необхідного співвідношення N:P:K у добривах.
Поряд з азотом і фосфором, найважливішим елементом живлення в грунтах є калій. Для компенсації виносу калію з урожаєм використовують калійні добрива різного складу. Найчастіше використовують хлорид калію. Однак його застосування веде до нагромадження в грунтах іону хлору, токсичного для більшості рослин. Наприклад, у картоплі він викликає водянистість бульб.
Пестициди – отрутохімікати для боротьби з бур'янами (гербіциди), із грибковими хворобами рослин (фунгіциди) і шкідниками (зооциди, інсектициди й ін.) широко застосовуються в сільському господарстві і зберігають більше 30% врожаю. Найбільше застосування знаходять такі пестициди: хлоровані вуглеводи (гексахлоран), дієни (альдрін, севін), складні ефіри фосфорних кислот (ФОС), карбамати (карбін, тіллам), заміщені сечовини (фенурон, монурон). При обробці посівів пестицидами основна їх частина накопичується на поверхні едафотопів і рослин. Вони адсорбуються органічною речовиною грунтів і мінеральними колоїдами. Сорбція токсикантів зворотна. Надлишки пестицидів можуть мігрувати з гравітаційним потоком і потрапляти в грунтові води. Накопичуючись у грунті, вони можуть передаватися по ланцюгах харчування і викликати захворювання тварин і людей. Нагромадження залишків пестицидів у грунті залежить і від природи токсиканта. Найбільш стійкі – хлорорганічні сполуки і група дієнів. Вони зберігаються у грунті протягом декількох років. До того ж, чим вище доза, тим довше зберігається токсикант. Фосфорорганічні сполуки і похідні карбамідної кислоти втрачають свою токсичність менш ніж за 3 місяці і при розкладі не утворюють токсичних метаболітів.
При внесенні пестицидів авіаметодами вони розпорошуються і можуть переноситися повітряними масами на великі відстані. Багато біоцидів та їх метаболітів виявляються там, де їх ніколи не застосовували (наприклад, в Антарктиді). Разом з поверхневими водами пестициди можуть потрапляти у водойми й отруювати воду. Систематичне застосування у великих кількостях стійких пестицидів, що володіють кумулятивними властивостями, приводить до того, що основним джерелом забруднення водойм стає стік талих, дощових і грунтових вод. Процеси природної детоксикації йдуть активніше в умовах інтенсифікації процесів мінералізації органічної речовини.
Одна з основних умов охорони грунтів від забруднення пестицидами – створення і застосування менш токсичних і менш стійких сполук і зменшення доз їхнього внесення у грунт. Повна детоксикація біоцидів відбувається лише при їхньому розкладі на нетоксичні компоненти. Розкладанню токсикантів сприяють реакції окиснення, відновлення і гідролізу. Найбільш активне розкладання пестицидів здійснюють мікроорганізми. При участі ферментів мікроорганізмів у грунті і грунтовому розчині йдуть ті ж процеси гідролізу, окиснення чи відновлення. Мікроорганізми використовують для своєї життєдіяльності вуглець, азот, фосфор чи калій, що входять до складу біоцидів. Ефективним і екологічно безпечним способом боротьби за врожай є заміна застосування хімічного біоцида на використання біологічного ворога тої чи іншої хвороби, шкідника чи бур'яна.
Охорона грунтів від надлишку добрив має ряд спільних рис з охороною грунтів від надлишку пестицидів. Розробка нових довгостроково діючих гранульованих форм добрив, застосування комплексних форм, використання правильної технології їх внесення, дотримання правил збереження і транспортування – все це охороняє грунт від надлишку агрохімікатів.
Мінімалізувати хімічне втручання можливо лише шляхом "біологізації" землеробства, яке передбачає екологічний підхід організації виробництва сільськогосподарської продукції. Людство має відмовитись від застосування легкорозчинних мінеральних добрив (особливо азотних) та хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин, замінивши його оптимальним стимулюванням біологічної активності едафотопу і екосистеми в цілому.
- Грунтознавство
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 13. Грунти бореальних областей
- 14. Грунти суббореальних областей
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 1.1. Поняття про грунт
- 1.2. Грунтознавство як наука, його основні положення
- 1.3. Короткий огляд історії вивчення грунту
- 1.4. Розвиток грунтознавства в Україні
- 1.5. Методологія і методи дослідження грунту
- 1.6. Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- 1.7. Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Контрольні питання
- 2. Морфологія грунту
- 2.1. Фазовий склад грунту
- 2.2. Морфологічна будова грунту
- 2.3. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів
- 2.3.1 .Забарвлення грунту
- 2.3.2. Структура грунту
- I тип: 1 – крупногрудкувата; 2 – грудкувата; 3 – дрібногрудкувата;
- 2.3.3. Гранулометричний склад грунту
- 2.3.4. Складення грунту
- 2.3.5. Новоутворення і включення
- 2.4. Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- 2.5. Переходи між горизонтами в профілі
- Контрольні питання
- 3. Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- 3.1. Вивітрювання гірських порід
- 3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- 3.3. Первинні мінерали
- 3.4. Вторинні мінерали
- 3.5. Фізичні властивості грунтів і порід
- Контрольні питання
- 4. Хімічний склад мінеральної частини грунту
- 4.1. Загальний хімічний склад грунтів
- 4.2. Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Контрольні питання
- 5. Органічна речовина грунту
- 5.1. Джерела гумусу у грунті
- 5.2. Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- 5.3. Гумус: склад, властивості
- 5.4. Органо-мінеральні сполуки в грунті
- 5.5. Груповий та фракційний склад гумусу
- 5.6. Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- 5.7. Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
- Контрольні питання
- 6. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту
- 6.1. Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- 6.2. Фізичний стан грунтових колоїдів
- 6.3. Природа та види поглинальної здатності грунтів
- 6.4. Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- 6.5. Екологічне значення поглинальної здатності
- Контрольні питання
- 7. Рідка та газова фази грунту
- 7.1. Стан і форми води в грунтах
- 7.2. Водно-фізичні властивості грунту
- 7.3. Грунтовий розчин
- 7.4. Кислотність грунтів, її форми
- 7.5. Лужність грунтів та її форми
- 7.6. Окисно-відновний режим грунтів
- 7.7. Грунтове повітря
- Контрольні питання
- 8. Родючість грунту
- 8.1. Фактори і закономірності природної родючості грунтів
- 8.2. Категорії грунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
- 8.3. Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- 8.4. Закон "спадаючої родючості грунтів", його критика
- Контрольні питання
- 9. Фактори грунтоутворення
- 9.1. Поняття про фактори грунтоутворення
- 9.2. Роль живих організмів у грунтоутворенні
- 9.2.1. Роль первинних продуцентів у процесах грунтоутворення
- 9.2.2. Водорості та лишайники – "піонери" грунтоутворення
- 9.2.3. Грунтова фауна та грунтоутворення
- 9.2.4. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- 9.2.5. Біогенне структуроутворення
- 9.3. Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- 9.3.1. Водний режим грунтів
- Мертвий горизонт
- 9.3.2. Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- 9.4. Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- 9.5. Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Контрольні питання
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 10.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- 10.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- 10.3. Великий геологічний кругообіг речовин
- 10.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- 10.5. Малий біологічний кругообіг речовин
- 10.6. Міграційні потоки елементів
- 10.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- 10.8. Баланс грунтоутворення
- 10.9. Загальна схема грунтоутворення
- 10.10. Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- 10.11. Тип грунтоутворення
- Контрольні питання
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірностігеографії грунтів
- 11.1. Поняття про класифікацію грунтів
- 11.2. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- 11.3. Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- 11.4. Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Контрольні питання
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 12.1. Арктичні грунти
- 12.2. Тундрові глейові грунти
- Контрольні питання
- 13. Грунти бореальних областей
- 13.1. Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- 13.2. Дерново-підзолисті грунти
- 13.3. Мерзлотно-тайгові грунти
- 13.4. Болотні грунти
- 13.5. Дернові грунти
- 13.6. Болотно-підзолисті грунти
- Контрольні питання
- 14. Грунти суббореальних областей
- 14.1. Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- 14.2. Грунти суббореальних степових областей
- 14.2.1. Грунти зони Лісостепу
- 14.2.1.1. Сірі лісові грунти
- 14.2.1.2. Чорноземи Лісостепу
- 14.2.2. Чорноземи степу
- 14.2.3. Грунти сухого степу
- 14.2.4. Засолені грунти
- 14.2.4.1. Засолені грунти, солончаки
- 14.2.4.2. Солонці
- 14.2.4.3. Солоді
- 14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- 14.4. Грунти суббореальних пустель
- 14.4.1. Сіро-бурі пустельні грунти
- 14.4.2. Пустельні примітивні грунти
- 14.4.3.Такири
- Контрольні питання
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 15.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- 15.2. Грунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- 15.2.1. Коричневі грунти
- 15.2.2. Сіро-коричневі грунти
- 15.3. Грунти субтропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 16. Грунтовий покрив тропіків
- 16.1. Грунти постійно вологих тропічних лісів
- 16.2. Грунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- 16.3. Грунти тропічних ксерофітних лісів
- 16.4. Грунти тропічних сухих саван
- 16.5. Грунти тропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 17. Алювіальні грунти
- 17Л. Заплавне грунтоутворення
- 17.2. Класифікація та властивості алювіальних грунтів
- 17.3. Сільськогосподарське використання алювіальних грунтів
- Контрольні питання
- 18. Гірські грунти
- 18.1. Загальні особливості грунтоутворення на гірських схилах
- 18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
- 18.3. Грунти Українських Карпат
- 18.4 Сільськогосподарське використання гірських грунтів
- Контрольні питання
- 19. Охорона грунтів
- 19.1. Завдання охорони грунтів
- 19.2. Патологія грунтового профілю та генетичних горизонтів
- 19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
- 19.2.2. Охорона грунтів від переущільнення
- 19.2.3. Виведення грунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- 19.3. Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем
- 19.3.1. Захист грунтів від девегетації та дегуміфікації
- 19.3.2. Грунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- 19.4. Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- 19.4.1. Опустелювання грунтів
- 19.4.2. Селі та зсуви
- 19.4.3. Захист грунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- 19.4.4. Вторинна кислотність грунтів
- 19.4.5. Охорона грунтів від переосушення
- 19.5. Забруднення та хімічне отруєння грунтів
- 19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
- 19.5.2. Захист грунтів від впливу продуктів техногенезу
- 19.6. Патологія грунтів і здоров'я людини
- 19.7. Моніторинг грунтів
- Контрольні питання
- Термінологічний словник
- Список рекомендованої літератури Основна
- Додаткова