18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
Основні типи гірських грунтів: гірсько-тундрові, гірсько-лугові, гірські лугово-степові, гірські підзолисті, гірські мерзлотно-тайгові, гірські дернові, гірські сірі лісові, гірські дерново-карбонатні, гірські бурі лісові, гірські жовтоземи, гірські червоноземи, гірсько-коричневі, гірсько-чорноземні, гірсько-каштанові, гірські сіроземи, високогірські пустельні, гірські фералітні, гірські ферсіалітні, гірські вулканічні, гірські примітивні. Найбільшу площу займають гірсько-тундрові грунти, за ними йдуть бурі лісові, коричневі, мерзлотні, найменше серед гірських сірих лісових грунтів. Майже всі типи гірських грунтів мають свої аналоги на рівнинах. Класифікація так і розглядає гірський аналог рівнинного грунту як єдиний з ним тип. Самостійними гірськими вважаються тільки такі оригінальні грунти, які не зустрічаються на рівнинах: гірсько-лугові, гірсько-лугово-степові.
Гірсько-лугові грунти – самостійний тип високогірських грунтів, що утворились в умовах великої кількості опадів (1000-1500 мм) на вилугуваних продуктах вивітрювання щільних порід. Займають вершини й верхні частини схилів усіх експозицій. Рослинність – лугова різнотравна альпійського (низькотравного) та субальпійського (високотравного) типу. Тип водного режиму промивний. Головним процесом грунтоутворення виступає дерновий.
Профіль грунту слабо диференційований, невеликої потужності:
Нд – слабооторфована підстилка;
Hq – гумусовий, потужністю 10-20 см, темно-бурий або коричнювато-бурий, грудкуватий з елементами порошистої структури, часто містить кам'янисті включення;
HPq – перехідний, потужністю 15-25 см, світліший, з бурими тонами, дрібногрудкувато-зернистий, багато щебеню;
PQ – грунтотворна порода-елювій, делювій корінних порід або їх сполучення, каменисті відміни різного розміру, жовто-бурого кольору, потужністю 20-30 см;
D – корінна гірська порода.
Гірсько-лугові грунти представлені альпійськими та субальпійськими різновидами. Перші в Карпатах мають обмежене розповсюдження, оскільки залягають на висотах вище 1800 м над рівнем моря. Мають малу щільність верхніх горизонтів, велику вологоємність, високу водопроникність. Високий вміст вільних оксидів Fe, інколи навіть утворюються конкреції. За гранскладом ці грунти переважно легкосуглинкові. Всі вони володіють доброю грудкуватою структурою, що забезпечує пухку будову та велику пористість (щільність дрібнозему не перевищує 0,8 г/см куб, а пористість 70-80%). Дуже своєрідні фізико-хімічні властивості гірсько-лугових грунтів: низька насиченість обмінними основами (20-40% від ЄП), у верхніх горизонтах відбувається накопичення рухомого алюмінію, який на 80-96% обумовлює обмінну кислотність, дуже висока в них гідролітична кислотність – 15-20 і більше мг-екв на 100 г грунту. Містять багато "грубого" гумусу (8-20%), в якому Сгк:Сфк<1. Реакція грунтового розчину дуже кисла – рН сольової витяжки гумусового горизонту не перевищує 4,0, інколи знижуючись до 3,2 (Ф.П.Топольний, 1990).
Гірські лугово-степові грунти розвиваються у засушливішому лугово-степовому поясі гір (наприклад, Кримських, східного Кавказу), на менш вилугуваних породах, в умовах періодично промивного водного режиму. Характеризуються сірими тонами в забарвленні, грудкувато-зернистою структурою, в профілі зустрічаються копроліти, що є ознакою степових грунтів.
Профіль має таку типову будову:
Нд – дернина, потужністю 5-10 см;
Hq – гумусово-акумулятивний, потужністю ~15 см, сірувато-коричневий, грудкувато-зернистий, містить камені;
HPq – перехідний, потужністю 15-20 см, світліший за попередній, містить багато щебеню;
PQ – грунтотворна порода, елювій-делювій корінних порід;
D – корінна гірська порода.
Грунти містять значну кількість обмінних форм Аl та Н, що викликає іноді високу кислотність, рН = 5,5-7,2, ЄП = 30-35 мг-екв, СНО>70%, вміст гумусу досягає 10%, Сгк:Сфк ~1. Підтипи грунтів виділяються за вертикальними зонами, в яких вони розміщені. Окремо виділяються чорноземоподібні лугово-степові грунти, що утворились на карбонатних породах, мають профіль і властивості як чорноземи, містять до 20% гумусу, характеризуються високою ЄП (40-50 мг-екв).
- Грунтознавство
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 13. Грунти бореальних областей
- 14. Грунти суббореальних областей
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 1.1. Поняття про грунт
- 1.2. Грунтознавство як наука, його основні положення
- 1.3. Короткий огляд історії вивчення грунту
- 1.4. Розвиток грунтознавства в Україні
- 1.5. Методологія і методи дослідження грунту
- 1.6. Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- 1.7. Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Контрольні питання
- 2. Морфологія грунту
- 2.1. Фазовий склад грунту
- 2.2. Морфологічна будова грунту
- 2.3. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів
- 2.3.1 .Забарвлення грунту
- 2.3.2. Структура грунту
- I тип: 1 – крупногрудкувата; 2 – грудкувата; 3 – дрібногрудкувата;
- 2.3.3. Гранулометричний склад грунту
- 2.3.4. Складення грунту
- 2.3.5. Новоутворення і включення
- 2.4. Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- 2.5. Переходи між горизонтами в профілі
- Контрольні питання
- 3. Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- 3.1. Вивітрювання гірських порід
- 3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- 3.3. Первинні мінерали
- 3.4. Вторинні мінерали
- 3.5. Фізичні властивості грунтів і порід
- Контрольні питання
- 4. Хімічний склад мінеральної частини грунту
- 4.1. Загальний хімічний склад грунтів
- 4.2. Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Контрольні питання
- 5. Органічна речовина грунту
- 5.1. Джерела гумусу у грунті
- 5.2. Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- 5.3. Гумус: склад, властивості
- 5.4. Органо-мінеральні сполуки в грунті
- 5.5. Груповий та фракційний склад гумусу
- 5.6. Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- 5.7. Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
- Контрольні питання
- 6. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту
- 6.1. Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- 6.2. Фізичний стан грунтових колоїдів
- 6.3. Природа та види поглинальної здатності грунтів
- 6.4. Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- 6.5. Екологічне значення поглинальної здатності
- Контрольні питання
- 7. Рідка та газова фази грунту
- 7.1. Стан і форми води в грунтах
- 7.2. Водно-фізичні властивості грунту
- 7.3. Грунтовий розчин
- 7.4. Кислотність грунтів, її форми
- 7.5. Лужність грунтів та її форми
- 7.6. Окисно-відновний режим грунтів
- 7.7. Грунтове повітря
- Контрольні питання
- 8. Родючість грунту
- 8.1. Фактори і закономірності природної родючості грунтів
- 8.2. Категорії грунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
- 8.3. Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- 8.4. Закон "спадаючої родючості грунтів", його критика
- Контрольні питання
- 9. Фактори грунтоутворення
- 9.1. Поняття про фактори грунтоутворення
- 9.2. Роль живих організмів у грунтоутворенні
- 9.2.1. Роль первинних продуцентів у процесах грунтоутворення
- 9.2.2. Водорості та лишайники – "піонери" грунтоутворення
- 9.2.3. Грунтова фауна та грунтоутворення
- 9.2.4. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- 9.2.5. Біогенне структуроутворення
- 9.3. Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- 9.3.1. Водний режим грунтів
- Мертвий горизонт
- 9.3.2. Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- 9.4. Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- 9.5. Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Контрольні питання
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 10.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- 10.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- 10.3. Великий геологічний кругообіг речовин
- 10.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- 10.5. Малий біологічний кругообіг речовин
- 10.6. Міграційні потоки елементів
- 10.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- 10.8. Баланс грунтоутворення
- 10.9. Загальна схема грунтоутворення
- 10.10. Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- 10.11. Тип грунтоутворення
- Контрольні питання
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірностігеографії грунтів
- 11.1. Поняття про класифікацію грунтів
- 11.2. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- 11.3. Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- 11.4. Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Контрольні питання
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 12.1. Арктичні грунти
- 12.2. Тундрові глейові грунти
- Контрольні питання
- 13. Грунти бореальних областей
- 13.1. Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- 13.2. Дерново-підзолисті грунти
- 13.3. Мерзлотно-тайгові грунти
- 13.4. Болотні грунти
- 13.5. Дернові грунти
- 13.6. Болотно-підзолисті грунти
- Контрольні питання
- 14. Грунти суббореальних областей
- 14.1. Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- 14.2. Грунти суббореальних степових областей
- 14.2.1. Грунти зони Лісостепу
- 14.2.1.1. Сірі лісові грунти
- 14.2.1.2. Чорноземи Лісостепу
- 14.2.2. Чорноземи степу
- 14.2.3. Грунти сухого степу
- 14.2.4. Засолені грунти
- 14.2.4.1. Засолені грунти, солончаки
- 14.2.4.2. Солонці
- 14.2.4.3. Солоді
- 14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- 14.4. Грунти суббореальних пустель
- 14.4.1. Сіро-бурі пустельні грунти
- 14.4.2. Пустельні примітивні грунти
- 14.4.3.Такири
- Контрольні питання
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 15.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- 15.2. Грунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- 15.2.1. Коричневі грунти
- 15.2.2. Сіро-коричневі грунти
- 15.3. Грунти субтропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 16. Грунтовий покрив тропіків
- 16.1. Грунти постійно вологих тропічних лісів
- 16.2. Грунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- 16.3. Грунти тропічних ксерофітних лісів
- 16.4. Грунти тропічних сухих саван
- 16.5. Грунти тропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 17. Алювіальні грунти
- 17Л. Заплавне грунтоутворення
- 17.2. Класифікація та властивості алювіальних грунтів
- 17.3. Сільськогосподарське використання алювіальних грунтів
- Контрольні питання
- 18. Гірські грунти
- 18.1. Загальні особливості грунтоутворення на гірських схилах
- 18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
- 18.3. Грунти Українських Карпат
- 18.4 Сільськогосподарське використання гірських грунтів
- Контрольні питання
- 19. Охорона грунтів
- 19.1. Завдання охорони грунтів
- 19.2. Патологія грунтового профілю та генетичних горизонтів
- 19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
- 19.2.2. Охорона грунтів від переущільнення
- 19.2.3. Виведення грунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- 19.3. Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем
- 19.3.1. Захист грунтів від девегетації та дегуміфікації
- 19.3.2. Грунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- 19.4. Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- 19.4.1. Опустелювання грунтів
- 19.4.2. Селі та зсуви
- 19.4.3. Захист грунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- 19.4.4. Вторинна кислотність грунтів
- 19.4.5. Охорона грунтів від переосушення
- 19.5. Забруднення та хімічне отруєння грунтів
- 19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
- 19.5.2. Захист грунтів від впливу продуктів техногенезу
- 19.6. Патологія грунтів і здоров'я людини
- 19.7. Моніторинг грунтів
- Контрольні питання
- Термінологічний словник
- Список рекомендованої літератури Основна
- Додаткова