10.6. Міграційні потоки елементів

Поведінка будь-якого елемента в конкретних екосистемах біосфери та їх грунтах визначається комплексом міграційних параметрів:

- хімічними властивостями елемента і його сполук;

- роллю у технобіогеохімічних процесах (біофільністю, технофільністю, геохімічною активністю, міграційною здатністю у розчинах);

- співвідношенням між його біологічним, геологічним і техногенними циклами.

У цілому баланс елемента в екосистемі може бути як позитивним, так і негативним. Утворюються зони концентрації тих чи інших елементів і зони збіднення, що відображається на хімізмі грунтів і грунтового покриву загалом.

Під міграцією речовин на земній поверхні розуміють усі форми їх переміщення, розподілу і накопичення. Міграція речовин відбувається в міграційних потоках. Потоки проходять під впливом: сили тяжіння – гравітаційний потік; руху повітряних мас – еоловий потік;

руху води – водний потік; потреб в елементах живлення організмами і повернення їх в середовище – біологічний циклічний потік; переміщення організмів по території – біогенний потік; переміщення великих мас речовин людиною в їх господарській діяльності – антропогенний, або техногенний потік.

У природі перевагу має водний потік. Залежить він від ступеня дисперсності речовин, розчинності. Б.Б.Полинов встановив 5 груп міграції речовин при елювіальному вивітрюванні і грунтоутворенні з відносним значенням їх щодо геохімічної рухливості (п):

- що енергійно виносяться (Сl, Вr, І, S) – 10n

- що легко виносяться (Са, Na, К, Mg) – n

- рухливі (SiО₂ P, Mn) – 0,1n

- слабко рухливі (Fe, Al, Ті) – 0,01n

- інертні (SiО₂ кварцу) – 0n

В.А.Ковда виділив групи речовин за їх педохімічною рухливістю і розробив педогеохімічну класифікацію грунтових вод (табл. 12). Крім водного потоку, важливе значення у міграції речовин у природі має атмосферний перенос речовин вітром і техногенний кругообіг речовин (дерево, вугілля, нафта, зерно).

Таблиця 12. Педогеохімічна рухливість головних продуктів Грунтоутворення (В.А. Ковда, 1973)