3.3. Первинні мінерали
Первинні мінерали є залишковим матеріалом після руйнування й вивітрювання магматичних порід. Представлені відносно крупними піщаними й гравійними частинками. Мають жорстку нерухому кристалічну решітку, практично не володіють вологоємністю, фізико-хімічною поглинальною здатністю, не набухають. При грунтоутворенні відрізняються нестійкістю, поступово руйнуються, за винятком окремих найбільш стійких. Склад первинних мінералів грунту мало залежить від особливостей грунтотворного процесу, а в основному – від особливостей материнської породи.
Багатство грунту первинними мінералами говорить про його відносну молодість. З часом уміст і число видів первинних мінералів поступово зменшуються, залишаються найбільш стійкі до вивітрювання, такі як кварц. Найбільш розповсюдженими первинними мінералами в породах та грунтах є кварц (SiО2, 40-60% і більше), польові шпати (до 20%), зокрема, ортоклаз; амфіболи, піроксени й слюди. Кварц і польові шпати крупнозернисті, тому що вивітрювання їх іде повільно, вони формують піщану і пилувату фракцію ЕГЧ. Амфіболи, піроксени, слюди легко вивітрюються, в грунті їх досить мало у вигляді дрібних кристалів у дрібніших фракціях.
Стійкість до вивітрювання визначається природою мінералів, їх кристалічною структурою. Первинні мінерали володіють структурами іонного типу, іони в кристалах мінералів розташовані у вигляді геометрично правильної просторової решітки, що називається кристалічною, специфічної для кожного мінералу. Взаємне розміщення катіонів та аніонів у кристалічній решітці обумовлюється їх об'ємами або радіусами. Кількість іонів протилежного знака, що оточують даний іон, називається координаційним числом. Чим більший радіус іона, тим більше навколо нього може розміститися протилежно заряджених іонів, без взаємного, дотику. Координаційне число визначає форму оточення, або координацію навколо іона, а значить, і основний елемент структури, характер елементарної чашечки мінералу. Координація трикутника має координаційне число 3; тетраедра – 4; октаедра – 6; куба – 8.
Головним елементом структури одних із найбільш розповсюджених у грунті кисневих сполук кремнію є кремній-кисневий тетраедр, біля вершини якого розміщуються чотири іони кисню, а в центрі – іон кремнію (рис.9).
Рис. 9. Кремній-кисневий тетраедр,
різні види зображення: а – умовне; б – із врахуванням розміру іонного радіуса
Сполучаючись між собою, тетраедри утворюють такі типи структур:
1) каркасну (польові шпати, кварц);
2) ланцюгову (піроксени);
3) листоподібну (слюди, глинисті мінерали);
4) стрічкову (амфіболи);
5) острівну (олівіни).
Кварц – найбільш розповсюджений мінерал земної кори; він міститься у вивержених, метаморфічних і осадових породах. Кристалохімічна структура кварцу – кремній-кисневий тетраедр, який з іншими з'єднується в суцільний каркас (рис. 10, а).
Рис. 10. Типи кристалічних структур породотворних мінералів:
а – кремній-кисневі тетраедри, з'єднані в трьохмірний каркас (структура кварцу); б – з'єднані в плоскі листки (слюди); в – з'єднані в подвійні ланцюжки (амфіболи); г – з'єднані в ланцюжки (піроксени)
Така структура кварцу зумовлює його високу стійкість до процесів вивітрювання. Як правило, в корі вивітрювання зерна кварцу залишаються цілими або тільки кородованими по периферії.
Польові шпати утворюють групу розповсюджених мінералів (біля 50%). їх кристалічна структура являє собою складний каркас, утворений тетраедрами з іонами кремнію й алюмінію, розташованими всередині. Тетраедри з'єднуються катіонами лугів (калію, натрію) та кальцію, утворюючи структуру, подібно до кварцу (рис. 10, а).
Слюди складають біля 4% літосфери. Вони володіють шаруватою кристалічною структурою (рис. 10, б): плоскі шари тетраедрів, звернені вершинами один до одного, зв'язані з іонами алюмінію; з останніми з'єднані також гідроксильні групи. Так утворюються трьох-шарові пакети, зв'язані між собою іонами калію. Проте слюди при вивітрюванні легко втрачають ці іони і швидко руйнуються.
Піроксени й амфіболи розповсюджені в магматичних і метаморфічних породах (біля 16% літосфери). Кристалічна структура являє собою ланцюжки тетраедрів (рис.10, в, г).
Олівіни в значній кількості містяться в ультраосновних і частково в основних магматичних породах. Кристалічна структура мінералів цієї групи характеризується ізольованими тетраедрами, які з'єднуються іонами заліза й магнію. Олівін дуже нестійкий і швидко руйнується.
Вивчення первинних мінералів проводять за допомогою оптичної діагностики із застосуванням поляризаційного мікроскопа й бінокулярної лупи. Від кількості первинних мінералів залежать агрофізичні властивості грунтів; вони є резервним джерелом елементів живлення рослин, від їх кількості залежить формування вторинних мінералів.
- Грунтознавство
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 13. Грунти бореальних областей
- 14. Грунти суббореальних областей
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 1.1. Поняття про грунт
- 1.2. Грунтознавство як наука, його основні положення
- 1.3. Короткий огляд історії вивчення грунту
- 1.4. Розвиток грунтознавства в Україні
- 1.5. Методологія і методи дослідження грунту
- 1.6. Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- 1.7. Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Контрольні питання
- 2. Морфологія грунту
- 2.1. Фазовий склад грунту
- 2.2. Морфологічна будова грунту
- 2.3. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів
- 2.3.1 .Забарвлення грунту
- 2.3.2. Структура грунту
- I тип: 1 – крупногрудкувата; 2 – грудкувата; 3 – дрібногрудкувата;
- 2.3.3. Гранулометричний склад грунту
- 2.3.4. Складення грунту
- 2.3.5. Новоутворення і включення
- 2.4. Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- 2.5. Переходи між горизонтами в профілі
- Контрольні питання
- 3. Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- 3.1. Вивітрювання гірських порід
- 3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- 3.3. Первинні мінерали
- 3.4. Вторинні мінерали
- 3.5. Фізичні властивості грунтів і порід
- Контрольні питання
- 4. Хімічний склад мінеральної частини грунту
- 4.1. Загальний хімічний склад грунтів
- 4.2. Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Контрольні питання
- 5. Органічна речовина грунту
- 5.1. Джерела гумусу у грунті
- 5.2. Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- 5.3. Гумус: склад, властивості
- 5.4. Органо-мінеральні сполуки в грунті
- 5.5. Груповий та фракційний склад гумусу
- 5.6. Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- 5.7. Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
- Контрольні питання
- 6. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту
- 6.1. Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- 6.2. Фізичний стан грунтових колоїдів
- 6.3. Природа та види поглинальної здатності грунтів
- 6.4. Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- 6.5. Екологічне значення поглинальної здатності
- Контрольні питання
- 7. Рідка та газова фази грунту
- 7.1. Стан і форми води в грунтах
- 7.2. Водно-фізичні властивості грунту
- 7.3. Грунтовий розчин
- 7.4. Кислотність грунтів, її форми
- 7.5. Лужність грунтів та її форми
- 7.6. Окисно-відновний режим грунтів
- 7.7. Грунтове повітря
- Контрольні питання
- 8. Родючість грунту
- 8.1. Фактори і закономірності природної родючості грунтів
- 8.2. Категорії грунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
- 8.3. Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- 8.4. Закон "спадаючої родючості грунтів", його критика
- Контрольні питання
- 9. Фактори грунтоутворення
- 9.1. Поняття про фактори грунтоутворення
- 9.2. Роль живих організмів у грунтоутворенні
- 9.2.1. Роль первинних продуцентів у процесах грунтоутворення
- 9.2.2. Водорості та лишайники – "піонери" грунтоутворення
- 9.2.3. Грунтова фауна та грунтоутворення
- 9.2.4. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- 9.2.5. Біогенне структуроутворення
- 9.3. Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- 9.3.1. Водний режим грунтів
- Мертвий горизонт
- 9.3.2. Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- 9.4. Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- 9.5. Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Контрольні питання
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 10.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- 10.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- 10.3. Великий геологічний кругообіг речовин
- 10.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- 10.5. Малий біологічний кругообіг речовин
- 10.6. Міграційні потоки елементів
- 10.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- 10.8. Баланс грунтоутворення
- 10.9. Загальна схема грунтоутворення
- 10.10. Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- 10.11. Тип грунтоутворення
- Контрольні питання
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірностігеографії грунтів
- 11.1. Поняття про класифікацію грунтів
- 11.2. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- 11.3. Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- 11.4. Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Контрольні питання
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 12.1. Арктичні грунти
- 12.2. Тундрові глейові грунти
- Контрольні питання
- 13. Грунти бореальних областей
- 13.1. Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- 13.2. Дерново-підзолисті грунти
- 13.3. Мерзлотно-тайгові грунти
- 13.4. Болотні грунти
- 13.5. Дернові грунти
- 13.6. Болотно-підзолисті грунти
- Контрольні питання
- 14. Грунти суббореальних областей
- 14.1. Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- 14.2. Грунти суббореальних степових областей
- 14.2.1. Грунти зони Лісостепу
- 14.2.1.1. Сірі лісові грунти
- 14.2.1.2. Чорноземи Лісостепу
- 14.2.2. Чорноземи степу
- 14.2.3. Грунти сухого степу
- 14.2.4. Засолені грунти
- 14.2.4.1. Засолені грунти, солончаки
- 14.2.4.2. Солонці
- 14.2.4.3. Солоді
- 14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- 14.4. Грунти суббореальних пустель
- 14.4.1. Сіро-бурі пустельні грунти
- 14.4.2. Пустельні примітивні грунти
- 14.4.3.Такири
- Контрольні питання
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 15.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- 15.2. Грунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- 15.2.1. Коричневі грунти
- 15.2.2. Сіро-коричневі грунти
- 15.3. Грунти субтропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 16. Грунтовий покрив тропіків
- 16.1. Грунти постійно вологих тропічних лісів
- 16.2. Грунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- 16.3. Грунти тропічних ксерофітних лісів
- 16.4. Грунти тропічних сухих саван
- 16.5. Грунти тропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 17. Алювіальні грунти
- 17Л. Заплавне грунтоутворення
- 17.2. Класифікація та властивості алювіальних грунтів
- 17.3. Сільськогосподарське використання алювіальних грунтів
- Контрольні питання
- 18. Гірські грунти
- 18.1. Загальні особливості грунтоутворення на гірських схилах
- 18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
- 18.3. Грунти Українських Карпат
- 18.4 Сільськогосподарське використання гірських грунтів
- Контрольні питання
- 19. Охорона грунтів
- 19.1. Завдання охорони грунтів
- 19.2. Патологія грунтового профілю та генетичних горизонтів
- 19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
- 19.2.2. Охорона грунтів від переущільнення
- 19.2.3. Виведення грунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- 19.3. Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем
- 19.3.1. Захист грунтів від девегетації та дегуміфікації
- 19.3.2. Грунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- 19.4. Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- 19.4.1. Опустелювання грунтів
- 19.4.2. Селі та зсуви
- 19.4.3. Захист грунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- 19.4.4. Вторинна кислотність грунтів
- 19.4.5. Охорона грунтів від переосушення
- 19.5. Забруднення та хімічне отруєння грунтів
- 19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
- 19.5.2. Захист грунтів від впливу продуктів техногенезу
- 19.6. Патологія грунтів і здоров'я людини
- 19.7. Моніторинг грунтів
- Контрольні питання
- Термінологічний словник
- Список рекомендованої літератури Основна
- Додаткова