7.4. Кислотність грунтів, її форми
Реакція грунту проявляється при взаємодії його з водою або розчинами солей. Вона визначається співвідношенням водневих і гідроксильних іонів у грунтовому розчині і характеризується показником рН. рН = -lg [H+]. Якщо рН=7, то реакція нейтральна, при рН більше 7 – лужна, менше – кисла. В грунтах рН коливається в межах від 3,5 (верхові торф'яники) до 8-9 (солончаки і солонці). Оптимальний рН (близько 7) характерний для некарбонатних грунтів, ГПК яких повністю насичений Са та Mg.
Виділяють актуальну (активну) і потенційну кислотність грунту залежно від того, при якій взаємодії вона проявляється і вимірюється.
Актуальна кислотність грунту зумовлена наявністю іонів водню у грунтовому розчині. Залежить від наявності в грунтовому розчині вільних кислот, гідролітично кислих солей, ступеня їх дисоціації. Актуальна кислотність грунту вимірюється при взаємодії грунту з дистильованою водою (водний рН, рН(Н2О)), при розведенні 1:2,5 або у пасті. Деколи рН грунту визначається за допомогою електрода безпосередньо у грунті за природних умов. Потенційна кислотність – здатність грунту при взаємодії з розчинами солей вести себе як слабка кислота. Визначається вона властивостями твердої фази грунту, яка зумовлює появу додаткових водневих іонів у розчині при взаємодії з добривами або хімікатами. Характеризує сумарну концентрацію кислот і кислотних агентів, що існують у даному грунті як у дисоційованому, так і не дисоційованому стані. Природа потенційної кислотності складна, носієм її є обмінні катіони водню й алюмінію в ГПК:
В органічних горизонтах головну роль у формуванні кислотності відіграє обмінний водень, причому безпосереднім джерелом його служать органічні кислоти, включаючи гумусові, і вугільна кислота. При взаємодії з колоїдами водень цих кислот входить в їх дифузний шар, займаючи місце основ, які вилуговуються чи випадають в осад. Кислотність мінеральних колоїдів зв'язана з наявністю у ГПК обмінних іонів водню, алюмінію і заліза. Джерелом алюмінію і заліза є іони водню кристалічної решітки глинистих мінералів і гідроксидів.
Залежно від характеру взаємодії грунту з розчинами розрізняють дві форми потенційної кислотності грунтів: обмінну і гідролітичну.
Обмінна кислотність виявляється при взаємодії з грунтом розчинів нейтральних солей. Використовують звичайно 1н розчин КСІ (рН=5,6). При взаємодії кислого грунту з розчином хлориду калію в результаті обміну калію на водень в розчині появляється соляна кислота, а при обміні на алюміній – хлорид алюмінію, який при гідролізі утворює сильну кислоту:
При рН грунту менше 4 кислотність зумовлена в основному обмінним воднем, при рН від 4,0 до 5,5 – обмінним алюмінієм. Виражається в мг-екв/100 г грунту або рН сольовим (КС1). За величиною рНсол. грунти поділяються на: сильнокислі (<4,5), кислі (4,6-5,0), слабокислі (5,1-5,5), близькі до нейтральних (5,6-6,0), нейтральні (6,1-7,0). Для слаболужних і лужних грунтів (рН > 7,0) рН сол. не визначають.
Гідролітична кислотність виявляється при взаємодії грунту з розчинами гідролітично лужних солей (сильного лугу і слабкої кислоти). Звичайно використовують 1 н розчин СН COONa, pH якого 8,2:
Кількість оцтової кислоти, яка утворилася, визначають титруванням. Вона і характеризує гідролітичну кислотність грунту. Гідролітична кислотність звичайно більша, ніж обмінна. Виражається в мг-екв на 100 г грунту.
Наявність потенційної кислотності характерна для грунтів, збіднених лужноземельними металами (Са2+, Mg2+). Чим більше грунт збіднений основами, тим значніше виявляє він кислотні властивості.
Велике значення в утворенні визначеної реакції у грунті має характер грунтоутворюючої породи. Підзолисті грунти, бідні основами, сформувалися на вилугуваних безкарбонатних породах. Ґрунтоутворюючий процес також впливає на втрати основ і підкислення (підзолистий процес), у інших випадках спостерігається збагачення грунту основами (дерновий процес). На формування кислих грунтів мають вплив кліматичні умови (промивний характер водного режиму), рослинність (хвойні ліси, трав'яниста рослинність, листяні ліси) також впливає на формування грунтів з різною реакцією.
Сільськогосподарська діяльність людини викликає зміну реакції грунту: виніс елементів живлення з урожаєм, довготривалий обробіток, внесення мінеральних добрив, хімічна меліорація грунтів.
Частина обмінних катіонів водню і алюмінію в грунтовому поглинальному комплексі, визначена як обмінна або гідролітична кислотність, характеризує ненасиченість грунтів основами.
Ступінь насиченості грунтів основами – це кількість обмінних основ (зазвичай Ca2++Mg2+), виражена у відсотках до ємності поглинання (див. 6.4). Звідси, знаючи величину суми ввібраних основ та гідролітичну кислотність, додавши їх, можна розрахувати величину ємності поглинання. Отже, ненасиченість грунтів основами характеризується різницею між ємністю поглинання при вибраному значенні рН і вмістом у грунті обмінних основ.
Постає запитання, а чи можливий в природі випадок, коли величина ємності поглинання та суми ввібраних основ збігатимуться? Звичайно, але тільки у лужних грунтах, в яких ГПК абсолютно насичений основами. В таких умовах СНО=100%.
Основним методом підвищення продуктивності кислих грунтів є зниження їх кислотності вапнуванням. Теоретичною базою вапнування є вчення К.К.Гедройца про грунтовий поглинальний комплекс. Виходячи з цього, при внесенні вапна (СаСО3) проходить взаємодія його з кислим грунтом за схемою (СаСО3 при наявності надлишку вуглекислоти переходить у розчинний Са(НСО3)2):
Грунти з високим ступенем насиченості не потребують вапнування. Звичайно доза вапна розраховується по гідролітичній кислотності орного шару грунту.
Вапнування сильнокислих грунтів створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів-азотфіксаторів, нітрифікаторів, фосформобілізуючих мікроорганізмів. У таких умовах зростає активність нейтральних фосфатаз.
Вапно не відноситься до добрив, але вапнування підвищує ефективність внесених мінеральних добрив. Урожайність та біопродуктивність рослин на вапнованих і удобрених полях значно вища, ніж на удобрених, але не вапнованих.
- Грунтознавство
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 13. Грунти бореальних областей
- 14. Грунти суббореальних областей
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 1.1. Поняття про грунт
- 1.2. Грунтознавство як наука, його основні положення
- 1.3. Короткий огляд історії вивчення грунту
- 1.4. Розвиток грунтознавства в Україні
- 1.5. Методологія і методи дослідження грунту
- 1.6. Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- 1.7. Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Контрольні питання
- 2. Морфологія грунту
- 2.1. Фазовий склад грунту
- 2.2. Морфологічна будова грунту
- 2.3. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів
- 2.3.1 .Забарвлення грунту
- 2.3.2. Структура грунту
- I тип: 1 – крупногрудкувата; 2 – грудкувата; 3 – дрібногрудкувата;
- 2.3.3. Гранулометричний склад грунту
- 2.3.4. Складення грунту
- 2.3.5. Новоутворення і включення
- 2.4. Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- 2.5. Переходи між горизонтами в профілі
- Контрольні питання
- 3. Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- 3.1. Вивітрювання гірських порід
- 3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- 3.3. Первинні мінерали
- 3.4. Вторинні мінерали
- 3.5. Фізичні властивості грунтів і порід
- Контрольні питання
- 4. Хімічний склад мінеральної частини грунту
- 4.1. Загальний хімічний склад грунтів
- 4.2. Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Контрольні питання
- 5. Органічна речовина грунту
- 5.1. Джерела гумусу у грунті
- 5.2. Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- 5.3. Гумус: склад, властивості
- 5.4. Органо-мінеральні сполуки в грунті
- 5.5. Груповий та фракційний склад гумусу
- 5.6. Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- 5.7. Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
- Контрольні питання
- 6. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту
- 6.1. Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- 6.2. Фізичний стан грунтових колоїдів
- 6.3. Природа та види поглинальної здатності грунтів
- 6.4. Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- 6.5. Екологічне значення поглинальної здатності
- Контрольні питання
- 7. Рідка та газова фази грунту
- 7.1. Стан і форми води в грунтах
- 7.2. Водно-фізичні властивості грунту
- 7.3. Грунтовий розчин
- 7.4. Кислотність грунтів, її форми
- 7.5. Лужність грунтів та її форми
- 7.6. Окисно-відновний режим грунтів
- 7.7. Грунтове повітря
- Контрольні питання
- 8. Родючість грунту
- 8.1. Фактори і закономірності природної родючості грунтів
- 8.2. Категорії грунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
- 8.3. Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- 8.4. Закон "спадаючої родючості грунтів", його критика
- Контрольні питання
- 9. Фактори грунтоутворення
- 9.1. Поняття про фактори грунтоутворення
- 9.2. Роль живих організмів у грунтоутворенні
- 9.2.1. Роль первинних продуцентів у процесах грунтоутворення
- 9.2.2. Водорості та лишайники – "піонери" грунтоутворення
- 9.2.3. Грунтова фауна та грунтоутворення
- 9.2.4. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- 9.2.5. Біогенне структуроутворення
- 9.3. Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- 9.3.1. Водний режим грунтів
- Мертвий горизонт
- 9.3.2. Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- 9.4. Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- 9.5. Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Контрольні питання
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 10.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- 10.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- 10.3. Великий геологічний кругообіг речовин
- 10.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- 10.5. Малий біологічний кругообіг речовин
- 10.6. Міграційні потоки елементів
- 10.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- 10.8. Баланс грунтоутворення
- 10.9. Загальна схема грунтоутворення
- 10.10. Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- 10.11. Тип грунтоутворення
- Контрольні питання
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірностігеографії грунтів
- 11.1. Поняття про класифікацію грунтів
- 11.2. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- 11.3. Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- 11.4. Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Контрольні питання
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 12.1. Арктичні грунти
- 12.2. Тундрові глейові грунти
- Контрольні питання
- 13. Грунти бореальних областей
- 13.1. Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- 13.2. Дерново-підзолисті грунти
- 13.3. Мерзлотно-тайгові грунти
- 13.4. Болотні грунти
- 13.5. Дернові грунти
- 13.6. Болотно-підзолисті грунти
- Контрольні питання
- 14. Грунти суббореальних областей
- 14.1. Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- 14.2. Грунти суббореальних степових областей
- 14.2.1. Грунти зони Лісостепу
- 14.2.1.1. Сірі лісові грунти
- 14.2.1.2. Чорноземи Лісостепу
- 14.2.2. Чорноземи степу
- 14.2.3. Грунти сухого степу
- 14.2.4. Засолені грунти
- 14.2.4.1. Засолені грунти, солончаки
- 14.2.4.2. Солонці
- 14.2.4.3. Солоді
- 14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- 14.4. Грунти суббореальних пустель
- 14.4.1. Сіро-бурі пустельні грунти
- 14.4.2. Пустельні примітивні грунти
- 14.4.3.Такири
- Контрольні питання
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 15.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- 15.2. Грунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- 15.2.1. Коричневі грунти
- 15.2.2. Сіро-коричневі грунти
- 15.3. Грунти субтропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 16. Грунтовий покрив тропіків
- 16.1. Грунти постійно вологих тропічних лісів
- 16.2. Грунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- 16.3. Грунти тропічних ксерофітних лісів
- 16.4. Грунти тропічних сухих саван
- 16.5. Грунти тропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 17. Алювіальні грунти
- 17Л. Заплавне грунтоутворення
- 17.2. Класифікація та властивості алювіальних грунтів
- 17.3. Сільськогосподарське використання алювіальних грунтів
- Контрольні питання
- 18. Гірські грунти
- 18.1. Загальні особливості грунтоутворення на гірських схилах
- 18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
- 18.3. Грунти Українських Карпат
- 18.4 Сільськогосподарське використання гірських грунтів
- Контрольні питання
- 19. Охорона грунтів
- 19.1. Завдання охорони грунтів
- 19.2. Патологія грунтового профілю та генетичних горизонтів
- 19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
- 19.2.2. Охорона грунтів від переущільнення
- 19.2.3. Виведення грунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- 19.3. Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем
- 19.3.1. Захист грунтів від девегетації та дегуміфікації
- 19.3.2. Грунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- 19.4. Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- 19.4.1. Опустелювання грунтів
- 19.4.2. Селі та зсуви
- 19.4.3. Захист грунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- 19.4.4. Вторинна кислотність грунтів
- 19.4.5. Охорона грунтів від переосушення
- 19.5. Забруднення та хімічне отруєння грунтів
- 19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
- 19.5.2. Захист грунтів від впливу продуктів техногенезу
- 19.6. Патологія грунтів і здоров'я людини
- 19.7. Моніторинг грунтів
- Контрольні питання
- Термінологічний словник
- Список рекомендованої літератури Основна
- Додаткова