3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
Грунтоутворюючими, або материнськими, породами називають поверхневі горизонти гірських порід, на яких утворюються грунти.
Гірські породи поділяють на магматичні, осадові й метаморфічні.
1. Магматичні породи утворюються при охолодженні розтопленої рідкої маси. Вона може бути всередині земної кори (глибинна або інтрузивна), або ж у вигляді витоків лави на земній поверхні (ефузивна). Магматичні породи мають кристалічну будову. На великій глибині породи утворюються з великих кристалів (граніт). На поверхні породи утворюють закриті кристалічні структури із включенням окремих великих кристалів. Магматичні породи складають 96% літосфери, іноді вони зустрічаються як грунтоутворюючі породи (Крим, Кавказ).
2. Осадові породи утворились на земній поверхні шляхом вивітрювання й перевідкладення продуктів вивітрювання магматичних і метаморфічних порід або з відкладень різних організмів. Вони поділяються на три групи: уламкові, хімічні та біогенні.
Уламкові, або кристалічні породи являють собою продукти механічного руйнування різних порід, за розмірами та формою уламків і ступенем цементації вони поділяються на: грубоуламкові, піщані та алевритові. Серед осадових порід хімічного та біогенного походження важливу роль у грунтоутворенні відіграють карбонатні відклади: вапняки, мергелі, доломіти.
Давні осадові породи, які утворились у дочетвертинний період, із часом утратили пухкість, шпаруватість і є переважно щільними породами. Молоді осадові породи сформувалися у четвертинний період унаслідок вивітрювання корінних порід і перевідкладення продуктів їх руйнування водою, вітром, льодом. їх утворення продовжується також і в теперішній час. На відміну від щільних корінних порід, вони характеризуються сприятливими для грунтоутворення властивостями: пухким складенням, пористістю, водопроникністю, повітроємністю і поглинальною здатністю.
3. Метаморфічні породи утворюються з осадових у глибоких шарах земної кори під впливом високих температур і високого тиску. До них належать гнейси, різні сланці (глинисті, слюдяні, кремнієві), мармури (утворені з вапняків), кварцити (утворені з піщаників).
Усі гірські породи за віком можна поділити на дві великі групи: давні (дочетвертинні) та четвертинні, або сучасні пухкі осадові породи континентального й морського походження.
За генезисом грунтоутворюючі породи поділяються на такі категорії: елювіальні, делювіальні, пролювіальні, алювіальні, озерні, льодовикові, леси й лесоподібні суглинки, еолові й морські.
Елювіальними породами, або елювієм називаються продукти вивітрювання вихідних гірських порід, які залягають на місці їх утворення. Сучасний елювіальний покрив часто називають корою вивітрювання. Елювій і кора вивітрювання є синонімами. Ці породи найбільш розвинуті на площинних вододільних просторах. На схилах елювій відсутній. На пухких породах він мало відрізняється за складом і властивостями від вихідної породи. Колір його залежить від вихідної породи й характеру вивітрювання. Характерними ознаками елювію є: тісний зв'язок із вихідною породою; поступовий перехід до неї при спостереженні на вертикальному розрізі.
Делювіальними відкладами, або делювієм називаються наноси, які утворилися в нижніх частинах схилів унаслідок змиву дощовими й сніговими водами продуктів руйнування порід із верхніх частин цих схилів і, частково, – вододілів. Ознаки: шаруватість і деяка сортованість механічних часток, які входять до його складу: більші осідають вище по схилу, найдрібніші – біля підніжжя схилу. Зустрічається делювій нешаруватий. Механічний склад – піщаний, супіщаний, суглинковий, глинистий – залежить від механічного складу вихідних порід. У місцях, де важко провести межу між делювієм та елювієм, їх об'єднують загальною назвою елювіально-делювіального утворення.
Пролювіальні відклади утворюються в гірських областях тимчасовими потоками (селями), які володіють такою силою, що разом із дрібноземом виносять значну кількість несортованого крупноуламкового матеріалу, відкладають його біля підніжжя гір, у міжгірних долинах, в устях річкових долин, утворюючи характерні конуси. Делювій і пролювій широко розповсюджені в гірських і передгірних областях і служать материнськими породами дня різних типів грунтів.
Алювіальні відклади – це осад проточних вод або заплавні наноси, відкладені при розливах рік. До них належать відклади на дні проточних озер і дельтові відклади. Відрізняються доброю сортованістю матеріалу за величиною частинок. Нерідко серед цих відкладів зустрічаються лінзи торфу, включення залишків рослинних і тваринних організмів, прісноводних і наземних молюсків, деколи кістки хордових. Відрізняються шаруватістю, є прожилки оглеєних і оруднених горизонтів. Типи алювію: русловий, заплавний, старичний. Алювіальні наноси служать материнською породою для різних заплавних грунтів, які володіють високою родючістю.
Озерні відклади заповнюють пониження давнього рельєфу й відрізняються оглиненням і шаруватістю, важким гранулометричним складом із великим умістом мулистої фракції. Спостерігаються прошарки сапропеліту, торфу, оглеєння, засолення.
Льодовикові відклади представлені моренами, флювіогляціальними та льодовиково-озерними відкладами.
Моренами називається відклади пухкого уламкового матеріалу, який утворився льодовиком, що рухався. Морена складається із суміші глинистих часток, піску, гравію, щебеню й валунів різного розміру. Виділяють основні, бокові або кінцеві морени. Серед основної розрізняють поверхневу, внутрішню й донну.
Флювіогляціальні або водно-льодовикові відклади зв'язані з діяльністю потужних льодовикових потоків. Витікаючи з-під льодовика, потоки води перемішували моренний матеріал, перевідкладали його за краєм льодовика. Вони характеризуються сортованістю, шаруватістю, безкарбонатністю, не містять валунів, переважно піщані й піщано-галечникові. Ці породи широко розповсюджені на Поліссі. Грунти, які сформувалися на цих відкладах, відрізняються низькою родючістю. Вони бідні гумусом, поживними речовинами, володіють низькою вологоємністю. У замкнутих улоговинах, коли флювіогляціальні відклади підстелені глинами, виникає заболочення, формуються болотно-підзолисті грунти.
Покривні суглинки поширені в зоні льодовикових відкладів і розглядаються як відклади прильодовикових розливів талих вод. Вони значно розповсюджені в центральних областях Нечорноземної зони Російської Федерації. Для них властиве залягання на морені. Характеризуються жовто-бурим кольором, добре вираженою сортованістю, великим умістом пилуватої фракції, не містять валунів. Переважно безкарбонатні. На цих материнських породах утворилися підзолисті, дерново-підзолисті, а також сірі лісові грунти.
Леси і лесоподібні суглинки мають різний генезис. Їх загальними рисами є: палевий або бурувато-палевий колір, карбонатність. пилувато-суглинковий гранулометричний склад із перевагою крупнопилуватої фракції (0,05-0,01 мм), борошнистість, шпаруватість, пухке складення, мікроагрегованість, добра водопроникність. За хімічними й фізико-хімічними властивостям ці породи найбільш сприятливі для розвитку рослин. На них формуються високо родючі чорноземні грунти, а також сіроземи, каштанові, сірі лісові. Леси найбільш поширені в Україні й у Середній Азії. Лесоподібні суглинки розташовуються в льодовикових і зовнішньо-льодовикових областях, серед покривних суглинків: лісостепові, степові райони. Вони менш карбонатні, зустрічаються також і безкарбонатні.
Еолові відклади утворюються внаслідок акумулятивної дії вітру, яка проявляється особливо інтенсивно в пустелі. До еолових відкладів належать сортовані піщані наноси, які утворюють горби, дюни, бархани.
Морські відклади формуються внаслідок переміщення берегової лінії морів, явищ трансгресії й регресії. Ці явища нерідко спостерігалися в четвертинний період. Відклади характеризуються шаруватістю, сортованістю та значною акумуляцією солей. Зустрічаються у Прикаспійській та інших приморських низинах. На них утворюються засолені грунти.
- Грунтознавство
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 13. Грунти бореальних областей
- 14. Грунти суббореальних областей
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 1. Предмет і завдання грунтознавства
- 1.1. Поняття про грунт
- 1.2. Грунтознавство як наука, його основні положення
- 1.3. Короткий огляд історії вивчення грунту
- 1.4. Розвиток грунтознавства в Україні
- 1.5. Методологія і методи дослідження грунту
- 1.6. Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- 1.7. Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Контрольні питання
- 2. Морфологія грунту
- 2.1. Фазовий склад грунту
- 2.2. Морфологічна будова грунту
- 2.3. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів
- 2.3.1 .Забарвлення грунту
- 2.3.2. Структура грунту
- I тип: 1 – крупногрудкувата; 2 – грудкувата; 3 – дрібногрудкувата;
- 2.3.3. Гранулометричний склад грунту
- 2.3.4. Складення грунту
- 2.3.5. Новоутворення і включення
- 2.4. Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- 2.5. Переходи між горизонтами в профілі
- Контрольні питання
- 3. Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- 3.1. Вивітрювання гірських порід
- 3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- 3.3. Первинні мінерали
- 3.4. Вторинні мінерали
- 3.5. Фізичні властивості грунтів і порід
- Контрольні питання
- 4. Хімічний склад мінеральної частини грунту
- 4.1. Загальний хімічний склад грунтів
- 4.2. Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Контрольні питання
- 5. Органічна речовина грунту
- 5.1. Джерела гумусу у грунті
- 5.2. Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- 5.3. Гумус: склад, властивості
- 5.4. Органо-мінеральні сполуки в грунті
- 5.5. Груповий та фракційний склад гумусу
- 5.6. Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- 5.7. Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
- Контрольні питання
- 6. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту
- 6.1. Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- 6.2. Фізичний стан грунтових колоїдів
- 6.3. Природа та види поглинальної здатності грунтів
- 6.4. Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- 6.5. Екологічне значення поглинальної здатності
- Контрольні питання
- 7. Рідка та газова фази грунту
- 7.1. Стан і форми води в грунтах
- 7.2. Водно-фізичні властивості грунту
- 7.3. Грунтовий розчин
- 7.4. Кислотність грунтів, її форми
- 7.5. Лужність грунтів та її форми
- 7.6. Окисно-відновний режим грунтів
- 7.7. Грунтове повітря
- Контрольні питання
- 8. Родючість грунту
- 8.1. Фактори і закономірності природної родючості грунтів
- 8.2. Категорії грунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
- 8.3. Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- 8.4. Закон "спадаючої родючості грунтів", його критика
- Контрольні питання
- 9. Фактори грунтоутворення
- 9.1. Поняття про фактори грунтоутворення
- 9.2. Роль живих організмів у грунтоутворенні
- 9.2.1. Роль первинних продуцентів у процесах грунтоутворення
- 9.2.2. Водорості та лишайники – "піонери" грунтоутворення
- 9.2.3. Грунтова фауна та грунтоутворення
- 9.2.4. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- 9.2.5. Біогенне структуроутворення
- 9.3. Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- 9.3.1. Водний режим грунтів
- Мертвий горизонт
- 9.3.2. Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- 9.4. Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- 9.5. Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Контрольні питання
- 10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
- 10.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- 10.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- 10.3. Великий геологічний кругообіг речовин
- 10.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- 10.5. Малий біологічний кругообіг речовин
- 10.6. Міграційні потоки елементів
- 10.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- 10.8. Баланс грунтоутворення
- 10.9. Загальна схема грунтоутворення
- 10.10. Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- 10.11. Тип грунтоутворення
- Контрольні питання
- 11. Систематика, класифікація та загальні закономірностігеографії грунтів
- 11.1. Поняття про класифікацію грунтів
- 11.2. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- 11.3. Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- 11.4. Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Контрольні питання
- 12. Грунти арктичних і тундрових областей
- 12.1. Арктичні грунти
- 12.2. Тундрові глейові грунти
- Контрольні питання
- 13. Грунти бореальних областей
- 13.1. Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- 13.2. Дерново-підзолисті грунти
- 13.3. Мерзлотно-тайгові грунти
- 13.4. Болотні грунти
- 13.5. Дернові грунти
- 13.6. Болотно-підзолисті грунти
- Контрольні питання
- 14. Грунти суббореальних областей
- 14.1. Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- 14.2. Грунти суббореальних степових областей
- 14.2.1. Грунти зони Лісостепу
- 14.2.1.1. Сірі лісові грунти
- 14.2.1.2. Чорноземи Лісостепу
- 14.2.2. Чорноземи степу
- 14.2.3. Грунти сухого степу
- 14.2.4. Засолені грунти
- 14.2.4.1. Засолені грунти, солончаки
- 14.2.4.2. Солонці
- 14.2.4.3. Солоді
- 14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- 14.4. Грунти суббореальних пустель
- 14.4.1. Сіро-бурі пустельні грунти
- 14.4.2. Пустельні примітивні грунти
- 14.4.3.Такири
- Контрольні питання
- 15. Грунтовий покрив субтропіків
- 15.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- 15.2. Грунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- 15.2.1. Коричневі грунти
- 15.2.2. Сіро-коричневі грунти
- 15.3. Грунти субтропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 16. Грунтовий покрив тропіків
- 16.1. Грунти постійно вологих тропічних лісів
- 16.2. Грунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- 16.3. Грунти тропічних ксерофітних лісів
- 16.4. Грунти тропічних сухих саван
- 16.5. Грунти тропічних напівпустель і пустель
- Контрольні питання
- 17. Алювіальні грунти
- 17Л. Заплавне грунтоутворення
- 17.2. Класифікація та властивості алювіальних грунтів
- 17.3. Сільськогосподарське використання алювіальних грунтів
- Контрольні питання
- 18. Гірські грунти
- 18.1. Загальні особливості грунтоутворення на гірських схилах
- 18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
- 18.3. Грунти Українських Карпат
- 18.4 Сільськогосподарське використання гірських грунтів
- Контрольні питання
- 19. Охорона грунтів
- 19.1. Завдання охорони грунтів
- 19.2. Патологія грунтового профілю та генетичних горизонтів
- 19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
- 19.2.2. Охорона грунтів від переущільнення
- 19.2.3. Виведення грунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- 19.3. Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем
- 19.3.1. Захист грунтів від девегетації та дегуміфікації
- 19.3.2. Грунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- 19.4. Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- 19.4.1. Опустелювання грунтів
- 19.4.2. Селі та зсуви
- 19.4.3. Захист грунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- 19.4.4. Вторинна кислотність грунтів
- 19.4.5. Охорона грунтів від переосушення
- 19.5. Забруднення та хімічне отруєння грунтів
- 19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
- 19.5.2. Захист грунтів від впливу продуктів техногенезу
- 19.6. Патологія грунтів і здоров'я людини
- 19.7. Моніторинг грунтів
- Контрольні питання
- Термінологічний словник
- Список рекомендованої літератури Основна
- Додаткова