12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння

Геологiчна ефективнiсть пошукового бурiння звичайно визначається двома найбiльш вiдомими в практицi робiт кiлькiсними показниками достовiрностi геологiчного прогнозу – коефiцiєнтом успiшностi пошуків i коефiцiєнтом успішності свердловин.

Коефiцiєнт успiшності пошуків (промислових вiдкрить) К_усп вiдображається відношенням кiлькості продуктивних пасток (N_пр.п.) до загальної кількості введених в пошуки структур (N_стр) в районi:

К_усп.= N_пр.п. / N_стр (12.3)

Цей показник дає в цiлому уявлення про правильнiсть вибору направлень пошукiв у даному регіоні. Аналiз статистичних даних показує, що сучасна величина цього коефiцiєнта в країнi становить не бiльше 30–33 %. Iншими словами, майже 70 % пошукованих площ виводяться iз пошукiв з негативними результатами.

Коефіцієнт успішності свердловин К_ус.св. являє собою вiдношення кількості продуктивних свердловин (n_пр.св.) до загальної їх кiлькостi, що пробурені на площi (n_св.):

К_ус.св..=n_пр.св. / n_св. (12.4)

Цей коефiцiєнт оцiнює рацiональнiсть вибраної системи розташування пошукових i розвiдувальних свердловин та їх оптимальнi кiлькостi в межах пастки певного генетичного типу. В останнi роки вiн має тенденцiю зросту, але не перевищує в середньому по країнi 20 %.

Пiдвищення геологiчної результативностi i якостi пошукової стадiї можна забезпечити такими шляхами:

– значне посилення наукової обґрунтованостi напрямкiв пошукiв скупчень вуглеводнів у регiонах i особливо вибору окремих районiв i об’єктiв для введення їх в пошукове бурiння. Це особливо актуально при здiйсненнi пошукiв в сучасних складних геологiчних умовах i збiльшеннi середнiх глибин пошукових свердловин. Вирiшення цього завдання дозволить одним i тим же обсягом пошукового бурiння вiдкривати значно бiльше нових родовищ нафти i газу;

– збiльшення обсягів пошукового бурiння;

– рацiональне використання метражу як за рахунок проводки одиночних свердловин на значнiй кiлькостi об’єктiв, так i шляхом одночасного бурiння 2–3 свердловин на однiй площi. Останнє найбiльш доцiльно для районiв iз установленою промисловою нафтогазоносністю i доброю якiстю пiдготовки пасток;

– всебiчне пiдвищення якостi пiдготовки пасток;

– вибiр оптимальної кiлькостi пошукових свердловин i рацiональне розмiщення їх на об’єктi;

– розробка типізацiї пошукових об’єктiв i наукових основ оптимізацiї пошукiв скупчень вуглеводнів, що дозволяло би для кожної типової геологiчної ситуацiї мати набiр стандартних варiантiв систем бурiння (число пошукових свердловин, черговiсть їхнього бурiння, вiдстань мiж ними тощо);

– обов’язкове проведення пiсля вiдкриття родовища деталiзацiйної сейсморозвiдки в комплексi iз свердловинними геофiзичними методами, що дасть можливiсть створити об’ємну модель покладу для бiльш ефективного проведення наступних розвiдувальних робiт;

– цiлеспрямованi пошуки скупчень вуглеводнів в лiтолого-стратиграфiчних пастках у верхнiх частинах розрiзу осадового чохла (до глибини 3000 м), що до цих пiр є, по сутi, невикористаним резервом приросту нових ресурсiв нафти i газу. Значна геологiчна ефективнiсть цього напряму доказана у багатьох зарубiжних країнах;

– широке промислове впровадження прямих геофiзичних i геохiмiчних методiв пошукiв нафти i газу.