13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
Загальні положення. Практика розвiдки знає багато прикладiв, коли оцiнка промислових можливостей нафтових i газових покладiв, що базується на короткочасному випробуваннi пластiв, пiзнiше не підтверджувалась. При вiдкриттi покладiв, що мають обмежену площу, короткочасне випробування окремих розвiдувальних свердловин, що вступають в експлуатацiю з великим дебiтом, створює неправильне уявлення про поклади i приводить до переоцiнки їх промислового значення. При бiльш тривалiй експлуатацiї цих свердловин i встановлення значних темпів зниження пластового тиску і дебітів обмежені розміри нафтоносної або газоносної площі стають очевидними. Отже, для промислової оцінки відкритих родовищ необхідно передбачити їх пробну експлуатацію.
ДПР (або пробна експлуатацiя) – це початковий перiод розробки нафтового (газового) родовища або його частини розвiдувальними i випереджувальними (першими видобувними) свердловинами з метою одержання необхiдної кiлькостi iнформацiї, що використовується для обґрунтування системи i показникiв промислової розробки та складання її технологiчної схеми (проекту) та проекту облаштування промислу.
ДПР газоносного об’єкта розробки є прискореним методом освоєння родовищ, який передбачає припинення розвiдувального бурiння на бiльш раннiй стадiї розвiдки до затвердження запасiв в ДКЗ і введення родовища в розробку на базі оперативної оцінки запасів газу з дорозвiдкою покладiв в процесi розробки родовища.
ДПР нафтового об’єкта розробки є сукупнiстю робiт, що поєднує пробну експлуатацію об’єкта з розробкою першочергової представницької його дiлянки для одержання даних про особливостi процесу нафтовилучення в промислових умовах, що необхiдно для проектування розробки об’єкта в цiлому.
В процесi ДПР одержують данi, як для уточнення пiдрахункових параметрiв, так i для пiдвищення надiйностi визначення технологiчних параметрiв покладiв для рацiональної промислової розробки. Зокрема, за даними ДПР встановлюють:
– межi продуктивностi, оптимальнi робочi дебiти, заходи для iнтенсифiкацiї припливiв;
– характер змiни в часi пластових і устєвих тискiв, а також депресiй на пласт в залежностi вiд вiдбору флюїдiв;
– фiльтрацiйнi властивостi продуктивних пластiв, гiдро- i газодинамiчнi зв’язки рiзних частин родовища iз законтурною областю;
– режими покладiв;
– умови i можливi шляхи прориву пластових вод (а для газонафтових покладiв – i газу);
– поточнi i можливi кiнцевi коефiцiєнти нафто- i газовилучення;
– можливостi сумiсної i сумiснороздiльної експлуатацiї;
– поведiнку насиченого флюїдом колектору для оцiнки допустимих депресiй без зруйнування скелета породи;
– iнтерференцiю свердловин;
– рацiональнi способи експлуатацiї видобувних свердловин;
– можливi методи впливу на пласт з метою пiдвищення коефiцiєнта вилучення нафти та iнтенсифiкацiї процесу розробки;
– експлуатацiйнi об’єкти, черговiсть їх введення в розробку.
Для вирiшення вказаних завдань використовують геологiчнi, гiдродинамiчнi, геофiзичнi i лабораторнi методи дослiджень.
ДПР здiйснюється у вiдповiдностi з проектом на протязi 1–3 рокiв. При плануваннi термінiв початку i закiнчення ДПР, темпiв розбурювання, обсягiв видобутку нафти i газу, обсягiв видiв дослiдницьких робiт враховуються як геолого-економiчні фактори, так i технiчна оснащенiсть пiдприємств. Невеликi нафтовi родовища i бiльшiсть газових i газоконденсатних (при забезпеченнi збору конденсату) родовищ можуть вводитись в ДПР одразу ж пiсля завершення попередньої оцiнки. Причому для невеликих газових родовищ, розробка яких може здiйснюватися кiлькома свердловинами, проект ДПР з поточними корективами може бути i проектом розробки.
Багатопокладнi середнi i значнi за запасами родовища можуть вводитись в ДПР частинами, починаючи з першочергових об’єктiв розробки.
На великих нафтових родовищах створюються представницькi дослiдно-промислові дiлянки, на яких створюється елемент наступної системи розробки всього родовища. Для цього в межах такої дiлянки за спецiально складеними технологiчними схемами пiсля завершення оцiнки родовища проводиться бурiння випереджувальних нагнiтальних i видобувних свердловин, дослiдне закачування води i видобуток нафти, iншi технологiчнi заходи.
У процесi ДПР повиннi бути одержанi необхiднi данi для пiдрахунку запасiв нафти i газу об’ємним методом. Для основних газових покладiв невеликих родовищ можуть бути пiдрахованi запаси вiльного газу i за методом падiння тиску, пiдготовленi зведенi данi для складання технологiчної схеми розробки.
Завдання ДПР вирiшуються шляхом бурiння i експлуатацiї розвiдувальних i випереджувальних експлуатацiйних свердловин (ВЕС) при виконаннi намiченої програми дослiдницьких робiт. Розвiдувальнi свердловини в перiод ДПР закладаються з урахуванням iмовiрного розташування майбутнiх експлуатацiйних свердловин, а їх конструкцiї повиннi вiдповiдати вимогам експлуатацiї. Загальне число продуктивних розвiдувальних i випереджувальних експлуатацiйних свердловин не повинно перевищувати кiлькостi свердловин, потрiбних для рацiональної розробки покладу.
Системи розташування ВЕС. ВЕС – це вибiрковi свердловини iз числа намiчених в технологiчнiй схемi розробки, якi буряться i вводяться в експлуатацiю в першу чергу в перiод ДПР або на початку промислової розробки покладу з метою одержання додаткових геолого-промислових даних.
ВЕС буряться в перiод ДПР за рахунок обсягу експлуатацiйного бурiння i, окрiм свого прямого призначення, виконують тi чи iншi розвiдувальнi функцiї (вiдбiр керна, промислово-геофiзичнi, гiдродинамiчнi дослiдження тощо). У деяких випадках на багатопокладних родовищах передбачається поглиблення ВЕС на 250 м нижче намiченого об’єкта з метою розвiдки горизонту, що залягає нижче.
Обсяг дослiдницьких робiт у ВЕС i розвiдувальних свердловинах має бути приблизно однаковим.
Система розташування ВЕС повинна вiдповiдати експлуатацiйнiй мережі з урахуванням розвiдувальних завдань. Найбiльш розповсюдженi два способи розташування ВЕС:
а) за розрiдженою мережею з охопленням всiєї площi покладу;
б) за мережею, передбаченою технологiчною схемою розробки.
Перший спосiб дозволяє досягнути високих темпiв i ефективностi освоєння родовища (покладу), але збiльшує ризик бурiння “порожніх” експлуатацiйних свердловин внаслiдок його недорозвiданостi. Цей спосiб застосовується при розвiдцi нафтових i, здебільшого, газових i газоконденсатних родовищ (покладiв), які характеризується простою геологiчною будовою, витриманими продуктивними пластами i фiзико-географiчними умовами, що дозволяють без значних попереднiх витрат в короткий термін охопити всю площу покладу рiдкісною мережею експлуатацiйних свердловин. Одночасно можуть бути пробуренi поодинокi розвiдувальнi свердловини.
На великих нафтових покладах рiзновидом цiєї системи є випереджувальне першочергове бурiння на дослiдно-промислових дiлянках нагнiтальних свердловин розрiзувальних рядiв.
Простi геологiчнi умови дозволяють в найбiльш сприятливих мiсцях бурити “кущi” i батареї експлуатацiйних свердловин, що полегшує їх облаштування i органiзацiю видобутку нафти. Першi “кущi”, звичайно, розташовуються бiля пошукових i розвiдувальних свердловин, що дали промисловий приплив нафти.
Бурiння ВЕС за мережею, передбаченою технологiчною схемою, проводиться при випереджувальному розбурюваннi дослiдно-промислової дiлянки. При цьому ВЕС закладаються за принципом “вiд вiдомого до невiдомого” (повзуча система). Першi ВЕС буряться поблизу продуктивних пошукових і розвiдувальних свердловин. Кожна наступна свердловина закладається пiсля закiнчення бурiння попередньої. Ризик бурiння “порожніх” свердловин при цьому мiнiмальний, але процес розвiдки i освоєння родовища сповiльнюється.
Цей спосiб застосовується переважно на нафтових покладах складної будови, якi вiдрiзняються зональним i переривчастим характером розповсюдження колекторiв. Одночасно iз бурiнням ВЕС, на дослiджуваних дiлянках продовжується бурiння розвiдувальних свердловин, а також можуть бути проведенi деталiзацiйнi польовi геофiзичнi роботи.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки