11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
Фонд нафтогазоперспективних об’єктів утворюють об’єкти, які після проведення відповідних геологопошукових робіт і їх належного оформлення, включені у відповідну форму щорічної статистичної звітності.
Облік нафтогазоперспективних об’єктів, враховуючи їхній стан вивченості та види ГРР, проводиться за трьома основними групами:
– виявлені нафтогазоперспективні об’єкти;
– нафтогазоперспективні об’єкти, підготовлені до буріння (пошукового чи параметричного);
– нафтогазоперспективні об’єкти, на яких проводяться бурові роботи (параметричне чи структурно-пошукове, чи пошуково-розвідувальне буріння або ДПР).
Отже, необхiдно чiтко розмежовувати поняття про виявлений та пiдготовлений нафтогазоперспективний об’єкт (структуру).
Виявлена нафтогазоперспективна структура або об’єкт АТП – це геологiчний об’єкт в нафтогазоперспективних вiдкладах, наявнiсть i контури якого пiдтвердженi яким-небудь геологiчним або геофiзичним методом. Виявлений об’єкт, зазвичай, розташований в межах нафтогазоносних та перспективних територій, має окреслені контури, встановлений тип пастки (пасток), головні екранувальні елементи та глибини залягання цільового горизонту.
Результати геолого-геофізичної вивченості виявлених об’єктів повинні бути достатніми для:
– висновку щодо наявності самого об’єкта;
– оцінки локальних прогнозних ресурсів категорії D1лок;
– інтегральної оцінки якості геолого-геофізичної вивченості виявленого об’єкта;
– складання проектної документації на подальшу підготовку об’єкта для проведення геолого-геофізичних робіт.
Результати ГРР підлягають експертизі на їх відповідність вищезазначеним вимогам. За висновками експертизи приймається остаточне рішення про включення об’єкта у фонд виявлених. Експертиза виконується у два етапи. На першому етапі приймається рішення щодо наявності самого об’єкта – можлива чи неможлива його наявність – залежно від того, підтверджують чи не підтверджують подані матеріали прогнозну модель. Позитивний висновок є вирішальним для подальшої експертизи. На цьому етапі повинні бути зазначені недоліки у вивченості об’єкта, на які слід звернути увагу під час продовження його дослідження. На другому етапі виконується оцінка локалізованих прогнозних ресурсів категорії D1лок. До цієї категорії відносяться ресурси об’єктів, розташованих у межах нафтогазоносних районів та в комплексах з встановленою промисловою нафтогазоносністю.
Оцінка прогнозних ресурсів категорії D1лок здійснюється одним із двох методів: об’ємним або порівняльних геологічних аналогій – доведених чи статистичних.
Оцінка ресурсів об’ємним методом застосовується для категорії D1лок, тільки за наявності поблизу родовища-аналога чи групи таких родовищ. При цьому використовується схема розрахунків перспективних ресурсів категорії С3.
Розрахунки прогнозних ресурсів категорії D1лок за методом порівняльних аналогій здійснюються шляхом послідовного визначення:
а) коефіцієнта щільності об’єктів на ділянці-еталоні як частки від ділення суми площ окремих об’єктів на її загальну площу;
б) середньої площі об’єкта на ділянці-еталоні;
в) розподілу об’єктів на ділянці-еталоні за їх площами;
г) розподілу ресурсів об’єктів на ділянці-еталоні залежно від їх площ;
д) загальної площі об’єктів на розрахунковій ділянці через коефіцієнт їх щільності на еталоні;
е) кількості об’єктів на розрахунковій ділянці через середню площу об’єктів на еталоні;
ж) розподілу об’єктів на розрахунковій ділянці за їх площею за аналогією з еталоном;
з) ресурсів виявленого об’єкта відповідно до його площі за аналогією з еталоном.
За результатами оцінки прогнозних ресурсів, а саме, коли їх величина перевищує нижню межу розрахункового значення рентабельної величини запасів одного родовища, приймається рішення про включення виявленого об’єкта до фонду нафтогазоперспективних об’єктів.
Iз наявного фонду виявлених пасток вибираються найбiльш перспективнi для пiдготовки їх до пошукового бурiння. До перспективних вiдносяться тi пастки, якi тяжiють до встановлених або можливих зон нафтогазонагромадження, а також характеризуються сприятливими для району геолого-економiчними передумовами введення їх в пошукове буріння (наприклад, у вiдноснiй близькостi вiд нафтогазопроводiв, перспективи вiдкриття покладiв легкої нафти або безсiрчистого газу, доступнi для сучасної технiки бурiння глибини тощо).
Підготовлена до пошукового бурiння нафтогазоперспективна структура або об’єкт АТП – це геологiчний об’єкт, для якого складенi структурнi карти маркувального горизонту, що дозволяє прогнозувати просторове положення покладу та забезпечує можливiсть закладання пошукових свердловин і визначення їх глибини. При цьому для пiдготовленого об’єкта необхiдно рацiональним для даного району комплексом геолого-геофiзичних методiв достовiрно встановити основнi риси будови: розмiри i амплiтуду, структурнi особливостi (планове i гiпсометричне положення склепiння, крил i периклiналей, ускладненiсть диз’юнктивами та iн.), ступiнь герметичностi (характер покришок, гiдрогеологiчнi особливостi).
Отже, пастка вважається підготовленою до пошукового буріння, якщо вона відповідає таким умовам:
– розташована в межах території з встановленою промисловою нафтогазоносністю;
– морфологія її вивчена згідно з базовим перспективним горизонтом;
– встановлено її тип та основні параметри, а також просторове положення головних екранних елементів;
– оцінені перспективні ресурси і вони є достатніми;
– визначені оптимальні геологічні умови для закладання перших пошукових свердловин.
Об’єктом, підготовленим до параметричного буріння, вважається:
– перспективна пастка, яка за ступенем вивченості геолого-геофізичними роботами відповідає вимогам до об’єктів, підготовлених до пошукового буріння, але розташована за межами району, або вимогам до об’єктів із встановленою промисловою нафтогазоносністю;
– перспективна пастка, яка за ступенем геолого-геофізичної вивченості відповідає вимогам до об’єктів, підготовлених до пошукового буріння, але не має аналогів серед родовищ;
– площа, яка за комплексом виконаних геолого-геофізичних робіт і ступенем вивченості частково відповідає вимогам до об’єктів, підготовлених до пошукового буріння, але перспективи нафтогазоносності якої не з’ясовані.
Усі об’єкти, призначені для параметричного буріння на глибину понад 5 км, повинні бути підготовлені згідно з цільовим чи наближеним до нього горизонтом.
Для об’єктів, підготовлених до пошукового буріння, повинні бути визначені: площа та перспективні ресурси ВВ категорії С3, а також розрахункова рентабельність та розміри необхідних інвестицій для виконання подальших ГРР і, за можливості, якість вуглеводневої сировини.
Для об’єктів, підготовлених до параметричного буріння, визначення їх площі, оцінка перспективних ресурсів категорії С3 та розрахунки рентабельності подальших ГРР не є обов’язковими.
Площа антиклінальної пастки визначається як територія, оконтурена найбільш глибокою замкненою ізогіпсою, а амплітуда – як різниця максимальної та мінімальної абсолютних позначок базового горизонту, за яким пастка передається у буріння.
Площа пастки неантиклінального типу підраховується як територія, обмежена екранувальним елементом (або елементами) і найбільш глибокою ізогіпсою, замкненою на нього (на них). Амплітуда пасток неантиклінального типу визначається як різниця абсолютних позначок найвищої точки горизонту, за яким пастка передається у буріння, та його останньої замкненої ізогіпси.
Об’єктом робіт на стадії підготовки пасток є виявлені нафтогазоперспективні структури та АТП.
Роботи на стадії підготовки пасток проводяться у такій послідовності: польові геолого-геофізичні дослідження та обробка їх матеріалів, інтерпретація результатів геолого-геофізичних досліджень та паспортизація підготовленого об’єкта, локальний прогноз нафтогазоносності підготовленого об’єкта та оцінка його перспективних ресурсів.
Вимоги до основного виду підготовки нафтогазоперспективних об’єктів – сейсморозвідки, а саме до методики польових робіт, обробки одержаних матеріалів та їх інтерпретації, повинні забезпечити достовірність наявності пастки.
За результатами обробки та інтерпретації матеріалів ГРР виконавцем оформляються та передаються замовнику: інформаційна карта нафтогазоперспективного об’єкта та паспорт на об’єкт, підготовлений до параметричного чи пошукового буріння на нафту і газ.
Головним завданням паспортизації є створення геолого-геофізичної моделі нафтогазоперспективного об’єкта, адекватної отриманим фактичним даним.
На основі паспорта підготовленого об’єкта та відповідних зональних прогнозів здійснюється локальний прогноз нафтогазоносності об’єкта. Мета локального прогнозу – створення найбільш імовірної геологічної моделі пастки (групи споріднених пасток), пов’язаних з єдиним підготовленим нафтогазоперспективним об’єктом. Результатом локального прогнозу є оцінка перспективних ресурсів категорії С3 підготовлених об’єктів, яка виконується для кожної пастки окремо. Для горизонтів, промислова нафтогазоносність яких у районі, де розташований об’єкт, не встановлена, оцінюються тільки прогнозні ресурси категорії D1лок за вищенаведеною схемою.
За результатами геолого-геофізичних робіт на стадії визначення наявності пастки оформляються такі документи: інформаційна карта підготовленого об’єкта; паспорт об’єкта, підготовленого до пошуково-розвідувального або параметричного буріння; локальний прогноз нафтогазоносності та оцінка перспективних ресурсів категорії С3 об’єкта.
Пiдсумковим документом для пiдготовленого об’єкта є спецiальний паспорт, в якому наводиться вся наявна на дату складання геолого-економiчна інформація, необхідна для обґрунтування введення об’єкта в пошукове або параметричне бурiння. Основні відомості, які заносяться в паспорт для характеристики підготовленого нафтогазоносного об’єкта, такі:
– місцезнаходження об’єкта, належність його до геотектонічного елементу, нафтогазоносної провінції, області, зони;
– найменування організацій і партій, що виявили й підготували об’єкт, метод підготовки, масштаб і терміни робіт;
– види та обсяги проведених геофізичних, геохімічних і геологічних робіт при виявленні й підготовці об’єкту, щільність мережі структурного буріння, геофізичних профілів тощо;
– індекси та вік горизонтів, за якими підготовлено об’єкт;
– тип (за морфологічними й генетичними ознаками) і стислий опис об’єкта (форма, розміри, співвідношення структурних поверхів, амплітуди, площі, визначальні екранувальні елементи, розривні порушення тощо);
– вік, товщина і глибина залягання можливих продуктивних горизонтів, їх літологія;
– оцінка прогнозних (категорії D1лок) і перспективних (категорії С3) ресурсів (окремо для нафти і газу);
– витрати на виявлення та підготовку об’єкта (включно з регіональними, пошуковими і детальними роботами всіх видів);
– рекомендації щодо подальших робіт (кількість, категорія, місцеположення і проектна глибина свердловин, черговість їх буріння, завдання щодо уточнення геолого-сейсмічної будови об’єкта) тощо.
До паспорта нафтогазоперспективного об’єкта додаються такі графічні матеріали:
– оглядова дрібномасштабна карта з нанесенням місцеположення об’єкта;
– структурні карти основних горизонтів всіх структурних поверхів масштабу 1:25 000 або 1:50 000 з свердловинними і геофізичними профілями, і точками закладання рекомендованих свердловин;
– карти ізоліній окремих чи комплексних параметрів масштабів 1:25 000 або 1:50 000;
– часові розрізи;
– геологічні розрізи відкладів з виділенням реперних і перспективних горизонтів;
– сейсмогеологічні або геологічні профільні розрізи через рекомендовані під буріння свердловини;
– карта якості сейсмічного матеріалу;
– карти геологічної зйомки, електророзвідки, магніторозвідки, гравірозвідки та інші, використані для характеристики об’єкта;
– швидкісна модель об’єкта (за можливістю);
– діаграма прогнозної моделі пасток (для неантиклінальних та комбінованих).
На основі паспорта підготовленого об’єкта та відповідних зональних прогнозів здійснюється локальний прогноз нафтогазоносності об’єкта.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки