12.2 Методика пошукового буріння
Вибiр точок закладання пошукових свердловин є дуже вiдповiдальним моментом в геологорозвідувальному процесi на нафту i газ, оскiльки тiльки пошукове бурiння дає однозначну i остаточну вiдповiдь на принципове питання: iснують в надрах даної площi промисловi поклади нафти (газу) чи нi. А це в свою чергу визначає подальший розвиток робiт.
Методика пошукового бурiння – це сукупнiсть принципiв його проведення, систем пошукiв, розбурювання, схем розмiщення свердловин, їхньої кiлькостi i послiдовностi бурiння, а також порядку випробування перспективних горизонтiв.
Основними факторами, якi визначають методику пошукового бурiння, є:
а) геологiчнi умови, а саме:
– тип, форма i розмiр пастки;
– спiввiдношення структурних планiв рiзних комплексiв порiд;
– особливiсть колекторiв, покришок i продуктивностi розрiзу;
– тектонiчна порушеність;
– можливiсть iснування неструктурних пасток;
– тип очікуваних покладiв;
– глибина залягання перспективних горизонтiв i фундаменту;
– гiдродинамiчнi;
б) ступiнь геологiчної висвiтленостi дослiджуваної нафтогазоносної зони i положення в нiй пошукового об’єкта;
в) ступінь вивченостi (пiдготовленостi) пошукового об’єкта;
г) ступінь пiдтвердження структур;
д) фiзико-географiчнi та органiзацiйно-економiчнi умови.
Недооцiнка хоча би одного iз цих факторiв може привести до невиправданих втрат метражу й часу на пошукове бурiння.
З погляду на вибір методики нафтогазопошукові об’єкти за складнiстю геологiчної будови подiляються на дві групи: простої i складної будови.
При цьому до пошукових об’єктiв простої будови вiдносяться структури для яких характерно:
– наявність симетричних антиклiнальних складок;
– збіжність структурних планiв рiзних стратиграфiчних комплексiв;
– наявнiсть надiйних реперiв в розрiзi;
– вiдсутнiсть диз’юнктивної порушеностi;
– вiдсутнiсть неструктурних пасток;
– незначна мінливість колекторських властивостей продуктивних горизонтів.
Пiд системою розмiщення свердловин розумiють положення точок розташування свердловин на перспективнiй або нафтогазоноснiй площi та послiдовнiсть їхнього бурiння, що забезпечує достовiрне й ефективне вирiшення геологорозвiдувальних завдань в конкретних геологiчних умовах.
Визначальною умовою для обґрунтування закладання пошукових i розвiдувальних свердловин є вибір “прiоритетної” точки, тобто такої точки пастки, в якiй бурiння свердловини дозволить однозначно доказати або наявнiсть скупчення вуглеводнів, або оцiнити масштаби вiдкриття, або встановити безперспективнiсть площi у вiдношеннi нафтогазоносностi.
“Прiоритетними” точками для рiзних типiв пасток є:
– склепiннi частини;
– дiлянки найменш вираженого замикання пастки, що визначають можливiсть збереження покладу та його можливу висоту;
– дiлянки, прилеглi до зон екранування;
– дiлянки глибинного змiщення склепiння складки;
– зони розвитку мiжфазових контактiв тощо.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки