2.2 Неструктурні об’єкти
У деяких нафтогазоносних регіонах світу, що мають високу ступінь геологічної вивченості надр, виявлені величезні скупчення нафти і газу, які контролюються неструктурними об’єктами.
До неструктурних об’єктів відносяться такі геологічні тіла в надрах земної кори, формування яких зумовлене, здебільшого, просторовою зміною характеру літолого-стратиграфічних комплексів порід або їх певним співвідношенням.
У залежності від головних чинників, які впливають на формування таких об’єктів, розрізняють такі їх типи: літологічні, стратиграфічні та комбіновані.
Нижче наводиться короткий опис основних видів регіональних і локальних неструктурних об’єктів. При цьому до регіональних відносяться об’єкти, які контролюють зони нафтогазонагромадження, а до локальних – об’єкти, з якими пов’язані родовища нафти і газу.
Літологічні об’єкти. До літологічних відносяться об’єкти, формування яких зумовлено просторовою неоднорідністю розрізу за колекторськими властивостями гірських порід, що його складають. Серед регіональних виділяють такі об’єкти:
Зони регіонального заміщення колекторів неколекторами і регіонального виклинювання колекторів найчастіше формуються в платформних областях на схилах регіональних валоподібних і склепінних піднять і в бортових частинах регіональних западин і прогинів, а в складчастих і перехідних областях – на бортових частинах міжгірських западин і на схилах антикліноріїв. Головними чинниками формування таких зон нафтогазонагромадження є регіональні зміни літологічного складу і фізичних властивостей продуктивних пластів або їх виклинювання догори за підйомом шарів. Прикладом зони заміщення проникних карбонатних товщ практично непроникними глинистими породами з прошарками ангідритів є велике скупчення газу Х’юготон, що міститься в гігантській зоні нафтогазонагромадження Панхендл-Х’юготон на борту внутрішньоплатформної западини Додж-Сіті (США). Класичними прикладами зон нафтогазонагромадження, приурочених до ділянок регіонального виклинювання продуктивних пластів є багата зона нафтогазонагромадження Пембіна на борту западини Альберта в Канаді, грандіозна зона виклинювання бітумінозних пластів-колекторів Атабаска (Канада), а також гігантська зона нафтогазонагромадження Болівар-Коастл в Маракайбській міжгірській западині (Венесуела).
Об’єкти літологічного типу пов’язані з регіональним виклинюванням пластів-колекторів або заміщенням їх догори за підйомом непроникними шарами, можуть бути виявлені в прибортових частинах Дніпровсько-Донецької западини.
Зони піщаних утворень вздовж прибережних частин палеоморів. Такі зони приурочені до похованих піщаних валоподібних утворень – барів, а також пов’язані з похованими піщаними прибережно-дельтовими утвореннями палеорік. Прибережні піщані вали (бари) деяких морських басейнів минулих геологічних епох за будовою і характером розташування дуже близькі до сучасних піщаних валоподібних утворень Приатлантичної рівнини. Вони також витягнуті у довгі смуги протяжністю від 5–8 до декількох десятків кілометрів при ширині від 0,5 до 4 км. Товщина давніх піщаних валів коливається від 10 до 50 м і розташовані вони, зазвичай, кулісоподібно по відношенню один до одного. Характерні особливості прибережних піщаних валів: витягнуті вузькі форми залягання піщаних валоподібних утворень серед слабопроникних глинистих товщ; кулісоподібне розташування, плескате ложе і випукле склепіння; наявність різкого фаціального розділу між піском і глинистими утвореннями зі сторони моря.
Іншим різновидом об’єктів даного типу є поховані піщані прибережно-дельтові і руслові утворення палеорік, з якими пов’язані зони нафтогазонагромадження. Сукупність родовищ, виявлених в Майкопському районі Північного Кавказу, є класичним прикладом зони нафтогазонагромадження, що відносяться до даного типу літологічних об’єктів, які контролюють нафтогазонагромадження. Вказаного типу об’єкти виявлені в Дніпровсько-Донецькій западині і прогнозуються на шельфі Азовського і Чорного морів, особливо пов’язаних з майкопськими відкладами, які простягаються з Передкавказзя в Азово-Чорноморський регіон.
Пошуки зон регіонального нафтогазонагромадження, приурочених до зон виклинювання пластів-колекторів або заміщення проникних пластів слабопроникними за підйомом шарів, а також до зон розповсюдження прибережно-дельтових утворень похованих русел палеорік або ж валоподібних піщаних утворень типа барів, можуть бути успішними тільки на основі відповідних палеогеографічних і палеотектонічних реконструкцій, з ретельним простеженням просторового розташування і контурів берегових ліній палеоморів на протязі кожного досліджуваного відрізку часу геологічної історії.
За матеріалами палеогеографічних і палеотектонічних досліджень будуються відповідні палеогеографічні, літолого-фаціальні і палеотектонічні карти з нанесенням на них зон виклинювання або заміщення пластів-колекторів, а також зон можливого розвитку похованих русел палеорік або прибережних піщаних барових утворень.
Серед локальних літологічних об’єктів найбільш розповсюдженими на платформних територіях є локальні об’єкти, які пов’язані з виклинюванням колекторів або заміщенням проникних порід непроникними догори за підйомом пластів. З такими ділянками пов’язані родовища та поклади нафти і газу літологічно екранованого типу. Ділянки виклинювання і заміщення колекторів формуються, зазвичай, у прибережно-морських умовах, де відбувається часта зміна палеогеографічної обстановки, що зумовлює спочатку різку зміну складу осадків, а в подальшому при похованні – зміну літологічних властивостей порід.
Виклинювання та заміщення пластів-колекторів може відбуватися в межах монокліналі, структурного носу або антикліналі. Найчастіше ділянки виклинювання і заміщення колекторів непроникними шарами трапляються на перикліналях і крилах антикліналей.
З локальними ділянками піщаних утворень палеорік, барів і лінзоподібними колекторами серед неколекторів пов’язані поклади і скупчення літологічно обмеженого типу. Ці об’єкти також формуються в обстановці морського узбережжя і неодноразової зміни палеогеографічних умов осадконагромадження. Найбільш відомими в світі такого типу пастки нафти і газу є в США і Канаді, де вони давно експлуатуються. Такі пастки широкий розвиток мають в Дніпровсько-Донецькій западині.
Стратиграфічні об’єкти. Формування стратиграфічних об’єктів зумовлено незгідним перекриттям окремих літолого-стратиграфічних комплексів молодшими за віком, практично газонафтонепроникними відкладами.
Регіональні об’єкти цього типу можуть бути підрозділені на два підтипи, з якими пов’язані зони нафтогазонагромадження, в тому числі приурочені до зон: 1) регіональних стратиграфічних незгідностей на платформних підняттях і монокліналяхта 2)розвитку вулканогенних порід, які незгідно залягають серед товщ осадового генезису. Прикладом першого підтипу може бути Сарірська зона нафтогазонагромадження в Лівії, а другого – скупчення нафти на Кубі, які об’єднуються в зону Санта-Марія–Бакуранао.
Серед локальних об’єктів стратиграфічного типу, з якими пов’язані родовища та поклади нафти і газу, виділяються локальні ділянки стратиграфічних незгідностей: 1) на антикліналях і куполах та 2) поблизу похованих виступів палеорельєфу.
Велика кількість скупчень нафти і газу даної підгрупи виявлено в США, Канаді, Азербайджані, Австралії тощо.
Комбіновані об’єкти. У формуванні таких зон рівною мірою беруть участь літологічний і стратиграфічний фактори. Регіональне нафтогазонагромадження в цих випадках буває приуроченим до зон виклинювання окремих літолого-стратиграфічних комплексів, стратиграфічно незгідно перекритих практично газонафтонепроникними відкладами молодшого віку.
Комбіновані (літолого-стратиграфічні) об’єкти поділяються на два підтипи: 1) пов’язані з регіональним виклинюванням і стратиграфічним зрізанням колекторів на схилах платформних піднять і бортах западин; 2) пов’язані з регіональним виклинюванням поблизу еродованих виступів кристалічного фундаменту. До таких об’єктів приурочені відповідно літолого-стратиграфічні зони газонакопичення. Типовими прикладами першого підтипу можуть бути дуже багаті зони нафтогазонагромадження Іст-Тексас, із надр якої вже видобуто понад 800 млн.т нафти і Прадхо-Бей, яка виявлена на Алясці поблизу узбережжя Північного Льодовитого океану. Прикладом другого підтипу є Шаїмська зона нафтогазонагромадження, що виявлена в Західному Сибіру.
У ряді нафтогазоносних областей зони нафтогазонагромадження сформувалися під впливом сукупності декількох геологічних факторів, в тому числі при наявності сприятливих структурних, літологічних і стратиграфічних об’єктів. Таке поєднання різних за генезисом елементів геологічної будови визначають і складні умови залягання нафти і газу в родовищах вказаних зон. Типовим прикладом зони нафтогазонагромадження, формування якої зумовлено сукупністю структурних, літологічних і стратиграфічних факторів, може бути Азовська зона в межах Західнокубанського прогину.
До локальних літолого-стратиграфічних об’єктів відносяться ділянки виклинювання колекторів, незгідно перекритих неколекторами. Типовим прикладом такого об’єкта може служити родовище Делі в США. Нафтовий поклад тут встановлений в товщі виклинювання пісковиків крейдового віку на монокліналі, перекритих над поверхнею незгідності непроникними відкладами еоценового віку.
До вказаної групи відносяться і об’єкти змішаного типу. Серед них можна виділити об’єкти, які пов’язані з літолого-диз’юнктивними і стратиграфо-диз’юнктивними екранами. У таких об’єктах трапляються поклади нафти і газу, що контролюються або зоною виклинювання чи заміщенням колекторів у поєднанні з розривними порушеннями, або поверхнею незгідності і розривними порушеннями.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки