10.1 Класифікація свердловин
Свердловин, які буряться при пошуках, розвідці та розробці родовищ нафти і газу за призначенням поділяються на такі категорії: опорні, параметричні, структурні, пошукові, розвідувальні, експлуатаційні та спеціальні. Основні завдання, які на них покладені, наведені в таблиці 10.1.
Опорні свердловинибуряться для вивчення основних рис геологічної будови значних територій і визначення загальних закономірностей розповсюдження комплексів осадових відкладів, сприятливих для нафтогазоутворення і нафтогазонагромадження. Опорні свердловини буряться за загальнодержавними програмами по спеціальній мережі з суцільним відбором керна і, здебільшого, до фундаменту, а в районах глибокого його залягання – до максимально технічно можливої глибини.
Таблиця 10.1
Класифікація свердловин, що буряться при геологорозвідувальних роботах і розробці нафтових і газових родовищ
Категорія (група) свердловин | Об’єкти, що вивчаються | Етапи ГРР і розробки родовищ | Основні завдання |
Опорні (І група – у районах, не досліджених бурінням) (ІІ група – у відносно вивчених районах) | Осадові басейни та їх частини | Р е г і о н а л ь н и й | – вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов великих геострук-турних елементів (регіонів); – визначення загальних закономірностей розповсюдження комплексів, сприятливих для нафтогазоутворення та нафтогазонагромад-ження; – вибір найбільш перспективних напрямів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. |
Парамет-ричні | 1.Нафто-газоперс-пективні зони. 2.Зони нафтогазо-нагрома-дження | – вивчення глибинної геологічної будови і порівняльної оцінки перспектив нафтогазоносності можливих зон нафтогазонагромадження; – одержання необхідних відомостей про геолого-геофізичну характеристику розрізу відкладів для уточнення результатів і підвищення достовірності сейсмічних та інших геофізичних досліджень; – виявлення найбільш перспективних районів для проведення пошукових робіт. | |
Структурні | Райони з можливою або встановле-ною нафто-газоносні-стю | – виявлення та підготовка до пошукового буріння перспективних площ (антиклінальних складок, зон екранування тощо), де вирішення геологопошукових завдань геофізичними методами утруднено, малоефективно або економічно не доцільно; – уточнення деталей будови площ: простеження порушень, виявлення перерв в розрізі, встановлення віку порід розрізу, одержання даних про фізичні параметри розрізу, прив’язка верхніх опорних горизонтів, виділених за даними геофізики тощо; – побудова структурних карт за маркувальними горизонтами. | |
Пошукові | Підготов-лені пастки | Пошуко-вий | – відкриття нових родовищ нафти і газу (на нових площах); – виявлення нових покладів нафти і газу ( в межах раніше відкритих родовищ). |
Продовження табл. 10.1
Категорія (група) свердловин | Об’єкти, що вивчаються | Етапи ГРР і розробки родовищ | Основні завдання |
Розвідува-льні | 1.Площі із встановле-ною нафто- газоносні-стю. 2.Родови-ща, що розробля-ються. | Розвідувальний | – вивчення родовищ (покладів) з метою підготовки запасів нафти і газу категорій С1 і С2 ; – збирання вихідних даних для складання проектів (схем) розробки покладу. |
Експлуата-ційні: – видобувні – нагніталь-ні – оціночні – спостереж-ні (п’єзомет-ричні, конт-рольні) | Родовища | Р о з р о б к а | – вилучення (видобуток) нафти і газу із надр; – закачування (нагнітання) в продуктивний пласт води або іншого агента з метою витіснення нафти із колектору; – уточнення меж відокремлених продуктивних полів і оцінка виробленості окремих ділянок для уточнення раціональної розробки покладів; – контроль за розробкою шляхом систематичного спостереження за зміною пластового тиску і просуванням флюїдоконтактів покладу. |
Спеціальні |
|
| – для виконання допоміжних робіт, що забезпечать нормальну технологію геологорозвідувального процесу і розробки родовища (для скидання промислових вод, ліквідації відкритих фонтанів нафти і газу, водопостачання); – для підземного зберігання газу тощо. |
Параметричні свердловинибуряться для вивчення глибинної геологічної будови і порівняльної оцінки перспектив нафтогазоносності можливих зон нафтогазонагромадження, а також для одержання необхідних відомостей про геолого-геофізичну характеристику розрізу відкладів з метою уточнення результатів сейсмічних та інших геофізичних досліджень. Свердловини цієї категорії закладаються в межах локальних структур або профілями для регіонального вивчення тектонічних зон і буряться в сукупності з регіональними сейсморозвідувальними роботами. Відбір керна не менше 20 % від глибини свердловини.
Структурні свердловинибуряться для виявлення і підготовки до пошукового буріння перспективних локальних структур (антиклінальних складок, зон екранування, виклинювання тощо). Свердловини цієї категорії, здебільшого, буряться до маркувальних (опорних) горизонтів, за якими проводиться побудова структурних карт. Зараз такі свердловини буряться мало і, зазвичай, в комплексі з геофізичними методами в складних геологічних умовах.
Пошукові свердловинизакладаються на площах, підготовлених до глибокого буріння або на родовищах на перспективні глибокозанурені горизонти. До пошукових відносяться всі свердловини, закладені на новій площі до одержання першого промислового припливу нафти або газу із даного горизонту, а також перші свердловини, закладені на ті ж горизонти у відокремлених тектонічних блоках або свердловини, що закладені на нові горизонти в межах родовища – також до одержання перших промислових припливів нафти або газу.
У пошукових свердловинах здійснюються геологічні, промислово-геофізичні і геохімічні дослідження з метою детального вивчення розрізу відкладів, їх нафтогазоносності.
У цих свердловинах проводиться поінтервальний відбір керна по розрізу, не вивченому бурінням, на межах стратиграфічних підрозділів та в перспективних на нафту і газ горизонтах у обсязі до 8–12 %, а також випробування нафтогазоносних (водоносних) горизонтів з відбором проб флюїдів.
Розвідувальні свердловинибуряться на площах із встановленою нафтогазоносністю з метою детального вивчення відкритих скупчень та підготовки запасів нафти і газу промислових категорій, а також для отримання вихідних даних для складання проекту (схеми) розробки покладу. Під час буріння проводиться відбір керна до 4–8 % в інтервалах залягання продуктивних горизонтів, промислово-геофізичні дослідження, випробування пластовипробовувачами та освоєння продуктивних горизонтів після закінчення буріння, а також пробна експлуатація продуктивних горизонтів.
При розробці покладів розвідувальні свердловини часто використовуються як експлуатаційні.
Експлуатаційні свердловини. Вони буряться для розробки покладів та вилучення нафти і газу із земних надр. У цю категорію входять власневидобувні, нагнітальні, оціночні і спостережні (п’єзометричні та контрольні) свердловини. Окрім цього, останніми роками з метою прискорення введення родовищ в розробку в період дослідно-промислової розробки (ДПР) бурять так званівипереджувальні експлуатаційні свердловинидля уточнення геологічної будови та промислової цінності відкритих покладів.
Призначення нагнітальних свердловин– закачування (нагнітання) в продуктивний пласт води або іншого агенту (газу, повітря тощо) з метою витіснення нафти із колектора.
Основним завданням оціночних свердловинє уточнення меж відокремлення продуктивних полів і оцінка виробленості ділянок для уточнення раціональної розробки покладів.
Призначення спостережних свердловин– контроль за розробкою шляхом систематичного спостереження за зміною пластового тиску і просуванням водонафтового, газоводяного і газонафтового контактів у процесі експлуатації покладу.
За результатами експлуатаційного буріння проводиться перевід запасів нафти і газу із категорії С1в категорію В і А.
Спеціальні свердловинибуряться для виконання допоміжних робіт, що забезпечать нормальну технологію геологорозвідувального процесу і розробки родовища (для скидання промислових вод, ліквідації відкритих фонтанів нафти і газу, водопостачання, підготовки структур для підземних газосховищ і зберігання в них газу тощо).
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки