8.1 Гравірозвідка
Гравіметричний метод розвідки ґрунтується на вивченні аномального поля сили тяжіння на земній поверхні, яке зумовлене нерівномірним розподілом мас у надрах і неоднорідністю густин гірських порід.
При нафтогазопошукових роботах гравірозвідка переважно використовується для розв’язання таких геологічних завдань:
а) вивчення будови фундаменту (виявлення окремих блоків) і глибини його залягання;
б) виділення основних структурних елементів земної кори;
в) виявлення і трасування регіональних розломів;
г) пошуки і оконтурення солянокупольних структур, зон розвитку рифових масивів, інтрузій в осадовій товщі тощо;
д) визначення напрямів та обсягів пошукової сейсморозвідки;
е) прогнозування геологічного розрізу (прямі пошуки нафтових і газових покладів);
ж) геофізичний моніторинг.
Гравірозвідка полягає в проведенні гравіметричної зйомки та інтерпретації виявлених аномалій з побудовою геогустинної моделі об’єкта, що вивчається (карти, профілі).
При гравіметричній зйомці, що проводиться спеціальними приладами-гравіметрами, вимірюється прискорення сили тяжіння. Одиниця прискорення – Гал (Гл) відповідає прискоренню 1 м/с2 – 1 Гл = 10-2 м/с2. На практиці користуються величиною 1 мілігал (1 мГл = 10-5 м/с2).
За призначенням гравіметрична зйомка підрозділяється на регіональну і детальну. За способом проведення розрізняють площинну гравіметричну зйомку і профільну (або маршрутну). В залежності від поставлених геологічних завдань та умов проведення польових робіт вибирається масштаб зйомки, щільність і розміщення пунктів спостережень, похибка визначення аномалії тощо. Для регіональних досліджень зйомка здійснюється з точністю вимірів до 0,5 мГл і з складанням підсумкових карт в масштабі 1:200 000 з перерізом 1–2 мГл. При детальних зйомках точність вимірів збільшується (до 0,2–0,1 мГл) і складається карта масштабу переважно 1:50 000 з перерізом 0,5–0,25 мГл.
На гравіметричних картах здебільшого виділяються такі основні елементи гравітаційного поля: максимальні і мінімальні аномалії та смуги згущення ізоаномал – зони підвищених градієнтів сили тяжіння або гравітаційні уступи. Розрізняють регіональні і локальні аномалії, які характеризуються різними розмірами, конфігурацією та інтенсивністю. Характерні аномалії сили тяжіння над різноманітними геологічними структурами наведені на рис. 8.1.
При геологічній інтерпретації результатів гравіметричної зйомки слід мати на увазі такі загальні положення.
1. В усіх випадках поле сили тяжіння являє собою результат сумарного впливу багатьох густинних меж, що знаходяться на різних глибинах. При цьому зафіксоване аномальне гравітаційне поле розглядається як сума аномальних полів, що зумовлюються різними геологічними факторами.
2. Складна природа гравітаційного поля повинна застерегти проти необгрунтованих спроб прямого ототожнення додатних і від’ємних аномалій з яким-небудь відповідним фактором, наприклад, з елементами рельєфу поверхні фундаменту, з його підняттями і пониженнями.
Рис. 8.1 – Аномалії сили тяжіння над геологічними структурами (за В.В. Фединським) а – гранітний виступ; б – синклінальний прогин; в – скид; г – соляний шток
3. Аномальне гравітаційне поле формується під впливом конфігурації меж порід різної густини, якщо ці породи складають досить великі тіла або потужні товщі. При цьому підйом межі щільних, наприклад, карбонатних порід в піщано-глинистій товщі створює надлишок мас і відповідно максимум сили тяжіння. Вторгнення мас легких порід, наприклад солі, створює дефіцит мас-мінімумів сили тяжіння. Тектонічні, магматичні і седиментаційні контакти товщ порід з різною густиною, так звані “гравітаційні уступи”, формують в гравітаційному полі зони або смуги підвищених градієнтів сили тяжіння, що виражаються згущенням ізоаномал. Інтенсивність аномалій тим вища, чим більша контрастність рельєфу густинних розділів і величина перепаду густин порід на цих розділах.
4. Кожний геотектонічний регіон відрізняється своїми характерними особливостями будови і відповідно особливим характером аномального гравітаційного поля, що потребує індивідуального підходу для вирішення прикладних пошукових завдань. Відмічаються і загальні особливості для тектонічно подібних регіонів.
Платформні області відрізняються відносно спокійним гравітаційним полем і повсюдним чергуванням ізометричних та мозаїчних аномалій і смугових зон переважно лінійних аномалій. Перші відповідають полігонально окресленим кутастим блокам земної кори, які утворюють як додатні (антеклізи), так і від’ємні (синеклізи) тектонічні форми. Смугові зони розвитку лінійних аномалій різного знаку в багатьох випадках відповідають грабеноподібним прогинам, зонам розломів і давнім складчастим системам в тілі фундаменту.
Серед регіональних елементів гравітаційного поля платформ важливе пошукове значення мають протягнені смугові зони згущення ізоаномал – гравітаційні уступи. В багатьох випадках вони фіксують тектонічні уступи (розломи) поверхні фундаменту і пов’язані з ними флексури і валоподібні структури в осадовому покрові – системи пасток нафти і газу (рис. 8.2).
Рис. 8.2 – Аномалії сили тяжіння платформної області
1 – положення крутого борта структури за геологічними даними; 2 – західне продовження структури за гравіметричними даними
Крайові прогини, западини платформ і міжгірські западини, які виповнені потужними (до 10–20 км) товщами осадових нашарувань з відносно легкими піщано-глинистими або соленосними породами, характеризуються, переважно, від’ємними регіональними аномаліями сили тяжіння з елементами лінійності і гравітаційними ступенями.
Висока інформативність гравірозвідки спостерігається в районах, де розвинуті соляні куполи – дуже контрастні тектонічні форми. Наприклад, гравірозвідка широко використовується з пошуковою метою у Дніпровсько-Донецькій западині, в районах Прикаспійської западини та в багатьох інших солянокупольних районах. Більш того, гравіметрична карта солянокупольного району є основним і найбільш інформативним документом, який відображає всі елементи соляної тектоніки – соляні гряди, куполи, міжкупольні мульди і прогини. Для більш детальних досліджень проводиться високоточна гравіметрична зйомка.
Найбільша геологічна ефективність гравірозвідки при пошуках нафтогазоперспективних структур спостерігається при раціональному комплексуванні гравірозвідки з іншими геофізичними методами або бурінням.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки