8.2 Магніторозвідка
Магнітометричний методрозвідки ґрунтується на вивченні аномалій геомагнітного поля, яке зумовлене неоднаковою намагніченістю гірських порід.
При нафтогазопошукових роботах магніторозвідка використовується для розв’язання таких геологічних завдань:
а) вивчення глибинної будови земної кори (рельєфу поверхні кристалічного фундаменту і його внутрішньої структури) з метою тектонічного районування і прогнозування перспективних на нафту і газ тектонічних зон;
б) визначення товщини осадових утворень платформного чохла;
в) виявлення і трасування зон глибинних розломів з інтрузіями основного складу, що проникають в осадовий чохол;
г) пошуки в окремих районах локальних структур, соляних куполів тощо;
д) простеження контактів між магматичними і осадовими породами;
е) виявлення покладів вуглеводнів.
Під час проведення магнітної зйомки проводиться вивчення геомагнітного поля магнітометрами, які фіксують магнітну індукцію в теслах (Тл), що має розмірність кг/(с2·А). Величина 1 Тл надто велика і тому на практиці використовується розмірність в мільярд разів менша – нанотесла (1 нТл = 10-9 Тл). Масштаб магнітних зйомок і методика їх проведення визначаються характером і метою поставлених геологічних завдань. Зазвичай, при регіональних дослідженнях проводиться аеромагнітна зйомка масштабу 1:200 000. При цьому безперервні виміри параметрів геомагнітного поля здійснюються з літаків за маршрутами. При детальних дослідженнях проводяться наземні зйомки масштабу 1:50 000 і більше з використанням високочутливих квантових протонних та ферозондових магнітометрів.
Аномальне геомагнітне поле відображається на картах ізодинам (ліній рівних значень інтенсивності геомагнітного поля) як повного вектора, так і вертикальних або горизонтальних його складових. Аеромагнітна карта є важливим документом, що характеризує будову кристалічного фундаменту.
При геологічній інтерпретації зйомки, слід мати на увазі, що в межах платформ і щитів геомагнітне поле характеризується високою розчленованістю і контрастністю через велику диференціацію порід за намагніченістю. Серед дуже різноманітних аномалій геомагнітного поля платформ, виділяється декілька типів аномалій, що відрізняються за морфологічними ознаками та інтенсивністю: ізометричні, мозаїчні та лінійні. Ізометричні аномалії характеризуються значними розмірами неправильної форми і, як правило, невисокою інтенсивністю (кілька сот нТл). Мозаїчні аномалії мають невеликі розміри, округлі обриси, досягають, як правило, високої інтенсивності (до 1500–2000 нТл) і супроводжуються аналогічними за формою та інтенсивністю від’ємними аномаліями. Вони можуть бути спричинені інтрузіями основних порід або локальними магнетитовими зануреннями в тілі фундаменту. Лінійні аномалії часто простягаються на сотні кілометрів та утворюють системи спряжених додатних та від’ємних аномалій. Звичайно, всі ці аномалії групуються в складні системи, які відображають членування кристалічного фундаменту на блоки, що відрізняються набором формацій, внутрішньої структури, глибиною зрізу, віком консолідації тощо.
Вивчення внутрішньої структури фундаменту має особливе значення при нафтогазопошукових роботах і дослідженнях, оскільки саме з елементами внутрішньої структури фундаменту пов’язано і розташування та характер структурних форм осадового чохла – антекліз, синекліз, склепінь, систем лінійних дислокацій або валів і регіональних флексур. Важливу додаткову інформацію про будову фундаменту і особливо осадового чохла дає аномальне гравітаційне поле. Тому тектонічне районування і виділення великих структурних елементів земної кори проводиться на основі сумісного розгляду геомагнітного і гравітаційного аномальних полів з використанням опорних геологічних або інших геофізичних даних (рис. 8.3).
Рис. 8.3 – Схема зіставлення результатів магніторозвідки, гравірозвідки, сейсморозвідки і структурно-геологічних зйомок
(за А.Ш. Файтельсоном)
1 – ізоаномали сили тяжіння; 2 – області поширення додатних магнітних аномалій; 3 – області поширення від’ємних магнітних аномалій; 4 – лінійні структури;
5 – окремі підняття
Магніторозвідка успішно використовується в областях розвитку соляної тектоніки для пошуків соляних куполів. Вона була ефективно використана в Дніпровсько-Донецькій западині, де в процесі солянокупольного тектогенезу з великих глибин були винесені уламки сильнонамагнічених діабазів, які характеризуються чіткими магнітними аномаліями (до 500–1000 нТл). Магніторозвідка може також використовуватись для пошуків соляних куполів, виходячи із діамагнітних властивостей солі.
У крайових передгірських прогинах і западинах, заповнених осадками величезної товщини, геомагнітні аномалії суттєво згладжені і поле стає одноманітним, близьким до нормального. Інколи на фоні такого поля з’являються ланцюги інтенсивних магнітних аномалій, які відмічають осередки або зони основних інтрузій, що проникають в осадовий чохол.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки