13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
Вивчення родовищ i покладiв продовжується i пiд час їхньої розробки шляхом:
– дорозвiдки покладiв, що розробляються;
– розвiдки другорядних горизонтiв, куполiв, блокiв, дiлянок родовища;
– переводу запасiв в бiльш високi категорiї, диференцiацiї їх стосовно методiв вилучення.
Об’єктами дорозвідки є недостатньо вивчені або пропущені горизонти.
У залежності від ступеня вивченості нафтогазоносності, родовища можуть проводитися пошуки нових покладів, які залягають нижче, або на куполах чи ділянках (блоках), що прилягають до родовища в межах ліцензійної ділянки.
Склад робіт аналогічний відповідним попереднім двом стадіям.
За результатами дорозвідки уточнюються розвідані запаси ВВ родовища в цілому, а також обсяги видобутку.
На багатопокладних родовищах в кiнцi розвiдки може бути широкий набiр рiзних категорiй запасiв в рiзних покладах, в тому числi значна частка запасiв категорiї С2. Крiм того, iнформацiї, одержаної в процесi розбурювання покладiв за технологiчними схемами, часто буває недостатньо для обґрунтування переводу промислових запасiв iз низьких категорiй в бiльш високi i потрiбнi додатковi дослiдження керна, властивостей нафти, газу i т.ін. У таких випадках виникає потреба в дорозвiдцi родовищ. Метою дорозвiдки є уточнення уявлень про будову родовища, введеного в розробку, а також пiдготовка покладiв або частин покладiв, що намiчаються до введення в розробку в другу чергу.
Для успiшного проведення дорозвiдки необхiдно:
а) зiбрати iнформацiю про другоряднi поклади або дiлянки основних покладiв, не доведених до необхiдного ступеня вивченостi на розвiдувальному етапi;
б) оцiнити стан наявної i зiбрати додаткову iнформацiю про поклади, що розробляються, з метою перерахунку запасiв i переводу їх в бiльш високi категорiї.
При проведеннi дорозвiдки необхiдно враховувати такi додатковi методичнi положення.
Дорозвiдка покладiв в процесi розробки родовища являє собою вивчення покладiв за результатами бурiння в основному видобувних свердловин i меншою мiрою – додаткових розвiдувальних свердловин.
Розвiдувальне бурiння застосовується, насамперед, в тому випадку, коли площа нафтоносностi по цих горизонтах виявляється бiльше, нiж по основних, або у випадку виявлення нових покладiв (лiтологiчно або тектонiчно екранованих) за межами поля, висвiтленого ранiше пробуреними свердловинами.
На великих однопокладних родовищах, що вводяться в розробку частинами шляхом розрiзання, дорозвiдка є по сутi завершальним етапом розвiдки частин покладiв, якi вводяться в розробку в другу чергу. В цьому випадку параметри окремих частин покладiв потребують тiльки уточнення середнiх значень, одержаних для всього покладу на перших стадiях розвiдки. Таке положення полегшує досягнення заданих вимог до детальностi вивчення окремого об’єкта розробки. При вивченнi частин покладу свердловини розмiщаються на профiлях або рiвномiрною мережею в залежностi вiд попередньо встановленої закритостi будови пласта-колектора, його розчленованостi i мiнливостi.
На багатопокладних родовищах, уведених в розробку по базисних горизонтах, другоряднi горизонти тiльки частково вивчають за даними розвiдувальних свердловин, а переважно це роблять за даними свердловин, що бурять для розробки.
Методика дорозвiдки покладiв, що знаходяться вище i нижче базисних горизонтiв характеризується такими особливостями.
Для виявлення покладiв в частинах розрiзу вище основних об’єктiв, що розробляються, спочатку проводиться ревiзiя пробуреного фонду свердловин. Вона включає комплексний аналiз та iнтерпретацiю наявних матерiалiв всiх свердловин. В результатi у верхнiх горизонтах виявляються дiлянки iз сприятливими структурними умовами i перспективнi об’єкти для випробування.
Потiм в свердловинах, що буряться на базиснi об’єкти розробки в межах видiлених дiлянок, проводяться дослiдження колекторських властивостей i продуктивностi перспективних горизонтiв. На найбiльш перспективних дiлянках в кiнцевiй стадiї вивчення виявлених покладiв буряться оцiночнi свердловини з вiдбором керна, а iнодi поодинокi розвiдувальнi свердловини. Така методика забезпечує високi економiчнi показники пiдготовки запасiв верхнiх горизонтiв до розробки.
Для дорозвiдки покладiв, що знаходяться нижче базисних горизонтiв (до 300 м), iнодi використовуються свердловини iз верхнiх об’єктiв розробки, для чого деякi з них поглиблюються на декiлька сот метрiв. Окрiм того, використовуються розвiдувальнi свердловини, що бурились спецiально на нижнiй поверх. Всi свердловини iз верхнiх об’єктiв розробки i частина розвiдувальних свердловин пiсля виконання завдань iз розвiдки нижнiх горизонтiв повертаються на верхнi.
При наявностi потужного розрiзу осадових порiд, що перевищує технiчно освоєнi глибини, на площах можуть бути введенi в розробку поклади, приуроченi тiльки до частини розрiзу. Бiльш глибока частина розрiзу у випадку появи нових технiчних можливостей уводиться в розвiдку по сутi заново. В такому випадку методика дорозвiдки родовища принципово не вiдрiзняється вiд методики розвiдки на нових площах.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки