9.2 Бітумінологічний метод

Бітумінологічний метод ґрунтується на виявленні ореолів розсіювання рідких вуглеводнів нафтового ряду, що мігрують зонами підвищеної проникності від покладу до денної поверхні. Основне призначення методу – визначити генетичну природу бітумінозної органічної речовини порід, що розкриваються геохімічними свердловинами. Для цього використовують методи хімічної бітумінології, люмінесценції, ядерної фізики і петрографії. Особливо перспективним є застосування ядерно-магнітного і електронно-парамагнітного резонансу (ЯМР і ЕПР) для виділення зон міграцій бітумінозної речовини.

Для прикладу вкажемо, що над Космач-Покутським родовищем (Карпатський регіон) виявлена чітка бітумінологічна аномалія. Вміст хлороформного бітумоїду А в корінних відкладах досягає 0,01–1,28 %, причому для центральної частини аномалії характерне переважання маслянисто-смолистого бітумоїду. Геохімічна аномалія встановлена також бітумінологічними дослідженнями ґрунтово-делювіальних відкладів. У підземних водах висхідних джерел і колодязів визначено ХБА, концентрація якого у 50–60 % випадків перевищує 0,055 %.

Для регіонів з складними структурно-тектонічними умовами інтерпретацію бітумінологічних аномалій рекомендується проводити в комплексі з металометричними і газобіохімічними даними.