16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових

об’єктів для ГЕО-3

Капітальні вкладення розраховуються по роках (періодах) видобутку за такими статтями:

1) витрати на буріння свердловин (розвідувальних для ДПР, добувних, резервних та ін.) визначаються по роках видобутку як добуток вартості 1 м буріння та обсягів буріння у t-му році (періоді);

2) витрати на обладнання і облаштування визначаються по роках як добуток відповідного укрупненого нормативу на кількість добувних свердловин, введених у t-му році (періоді) розробки;

Нормативи капітальних вкладень для розрахунку економічних показників розробки родовищ встановлюються на базі фактичних витрат, що склалися в окремих нафтогазоносних регіонах і НГДУ та аналогічними з перспективними об’єктами родовищах.

Експлуатаційні витрати розраховуються по роках (періодах) видобутку за такими елементами:

1) умовно-змінні витрати, що залежать від рівня видобутку нафти (матеріальні витрати, фонд оплати праці, збір за ГРР тощо), визначаються множенням укрупненого нормативу на кількість видобутої нафти у t-му році (періоді);

2) умовно-постійні витрати, що залежать від кількості сверд­ловин (витрати на підготовку, збір і транспортування вуглеводнів тощо), визначаються множенням укрупненого нормативу на загальну кількість добувних свердловин.

3) амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, у тому числі:

а) на відновлення свердловин, які визначаються в залежності від часу введення в експлуатацію, а саме:

– при одночасному введенні свердловин – як добуток нормативу вартості 1 м буріння експлуатаційних свердловин (добувних, спеціальних, резервних) і загальної їх глибини та ділення отриманого результату на амортизаційний термін відновлення нафтових свердловин (III група основних фондів), що становить 15 років, тобто

де АВС(t) – річні амортизаційні відрахування на відновлення свердловин, грн.;

НВБ – норматив вартості буріння 1 м свердловин, грн.;

М(t) – загальний метраж свердловин у t-му році, м;

АТ –­ амортизаційний термін, роки.

– при різночасовому введенні свердловин – як сума результатів множення нормативу вартості 1 м буріння свердловин (добувних, допоміжних та ін.) на загальну їх глибину, введених у 1-й, 2-й..., n-й роки розробки, і ділення отриманого добутку на амортизаційний термін відновлення свердловин, які введені в експлуатацію в 1-й, 2-й ... t-й роки розробки, тобто:

де T – загальний термін розробки об’єкта, роки.

При T<15 років – щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості свердловин на відповідний термін.

б) на відновлення об’єктів облаштування, по яких річні відрахування визначаються як добуток норми щорічних амортизаційних відрахувань в залежності від групи основних фондів на відновлення об’єктів облаштування на їх накопичену балансову вартість на t-й рік розробки. Можливе застосування й інших способів розрахунку амортизації на відновлення (прискорена амортизація) з метою більш швидкого відновлення основних фондів і впровадження більш ефективного обладнання. Особливо це стосується робіт на акваторіях, а також при залученні капіталу іноземних інвесторів.