Класифікація природних нафтогазопроявів
Група нафтогазопроявів (за наявністю на земній поверхні) | Тип нафтогазопроявів (за умовами прояву) | Нафтогазопрояви (за характером прояву) |
І. Видимі на земній поверхні нафтогазопрояви (макропрояви нафти і газу) | А. Нафтогазопрояви, які зумовлені процесами міграції нафти і газу |
|
Б. Нафтогазопрояви, які зумовлені особливостями геологічної будови досліджуваної площі |
| |
ІІ. Невидимі на око нафтогазопрояви на земній поверхні (мікропрояви нафти і газу) | В. Нафтогазопрояви, які зумовлені явищами ефузії та частково дифузії |
а) бактеріальної зйомки; б) люмінісцентно-бітумної зйомки; в) методу окисно-відновного потенціалу (ОВП). |
3.7.1 Характеристика основних видів
природних нафтогазопроявів
Виходи рідкої нафти. На земній поверхні виходи рідкої нафти трапляються у вигляді нафтових плівок на водній поверхні, просочування з пористих або тріщинуватих порід (рис. 3.18), а також, дуже рідко, у вигляді нафтових джерел та озер. Найпоширеніші виходи нафти у вигляді нафтових плівок на водній поверхні. До нафтових плівок подібні залізисті та марганцеві плівки. Нафтові плівки мають характерний блиск, вони жирні на дотик і розчленовуються на округлі частини, які швидко стягуються в єдину плівку. Плівки заліза та марганцю розбиваються на гострокутні осколки і не залишають на папері жирних слідів.
Рис. 3.18 – Тріщина, через яку нафта виходить на поверхню із верхнього відділу продуктивної товщі родовища Кала в Азербайджані (за В.А. Горіним)
Виходи асфальтових та озокеритових утворень. Асфальт – продукт окиснення, полімеризації нафти, озокерит – природна суміш твердих вуглеводнів парафінового ряду з домішками рідких нафтових масел і смолистих речовин.
Багато дослідників вважають, що озокерити утворюються в результаті виходу в приповерхневі умови парафінистих нафт. Однак І.С. Старобінець (1974), Е.М. Халімов та ін. (1983) вказують на те, що фізичні умови процесу озокеритоутворення зводяться до відомого ефекту ретроградної конденсації газоконденсатного флюїду в процесі його міграції по розривах до денної поверхні в поєднанні з сильним охолодженням внаслідок адіабатичного розширення газів.
Виходи асфальтів та озокеритів трапляються у вигляді жил, що зумовлюють тріщини, або у вигляді пластичних натіків на породах.
Широке поширення озокеритові жили мають у деяких районах Західної України (Борислав, Дзвіняч, Старуня та ін.), а також на п-ві Челекен, у Ферганській долині.
Смоляне озеро в Трінідаді – одно із найбільших асфальтових озер. Воно приурочено до западини глибиною понад 40 м і діаметром близько 600 м. Із нього видобуто декілька десятків мільйонів тонн асфальту.
Виходи гірських порід, просякнутих нафтою. На поверхні вони утворюють так звані закіровані породи або кіри. Тут нафта, височуючись, просочує породу і за рахунок окиснення та дегазції загусає, твердіє і утворює вароподібний кір. Деколи кір не утворюється, а породи пахнуть нафтою або гасом. При виході на поверхню утворюються асфальтові покриви (Татарія, Дагестан тощо).
Виділення горючих вуглеводневих газів. На земній поверхні такі виділення мають місце у вигляді:
а) бульбашок газу крізь воду;
б) газових струменів просто у повітря (інколи загоряються);
в) мікровиходів внаслідок процесів дифузії та ефузії вуглеводнів.
Виходи горючих вуглеводневих газів можуть бути пов’язані з покладами нафти і газу на глибині, а також з родовищами вугілля та з горючими сланцями. Проте, вони можуть також утворюватись і в четвертинних відкладах за рахунок розкладання органічної речовини (болотний газ). Гази можуть мати і глибинне походження.
Численні виходи газу на поверхню відомі в Передгірському Дагестані, на о. Челекен і в інших районах Туркменістану, на Таманському і Керченському півостровах, по всьому Апшеронському півострові у вигляді “вічних вогнів” тощо. Потужні виходи метану на сьогодні спостерігаються з дна Чорного моря, основна маса яких пов’язана з зоною переходу зовнішнього шельфу до континентального схилу. На сьогодні тут нараховується близько 200 таких виходів.
Грязьові вулкани. Характеризуються потужними періодичними газовими викидами. Вулкан складений глинистою брекчією, піщано-глинистими утвореннями з кратером на вершині, через який під тиском викидається газ, нафта, вода, пісок, уламки порід, грязь.
Частіше всього грязьові вулкани утворюються біля розломів або в ядрах антиклінальних складок, де утворюють діапір, тобто ядро протикання.
Грязьові вулкани є супутниками молодих нафтогазоносних басейнів, які характеризуються активними тектонічними процесами. Їх часто називають природними пошуково-розвідувальними свердловинами, що надають вченим цінний геологічний матеріал з глибинних надр Землі. Прояви нафти і газу на поверхні землі в більшості випадків пов’язані із скупченнями вуглеводнів на глибині. Цей факт з давніх часів служить практичною ознакою при пошуках покладів нафти і газу в Азербайджані, на Керченському півострові, Італії, Румунії, Туркменістані тощо. Більша частина нафтогазопошукових свердловин в Індоло-Кубанському прогині розташована в апікальних частинах або на схилах склепінь, що утворені грязьовими вулканами.
Дно Чорного моря, особливо у підніжжі континентального схилу, усіяне близько 100 грязьовими вулканами.
Наявність нафтогазопроявів свідчить про існування покладів, але відсутність нафтогазопроявів не свідчить про безперспективність даного району. Тому немає прямої залежності між інтенсивністю нафтогазопроявів і родовищами. У зонах грязьових вулканів є приклади як “порожніх”, так і продуктивних об’єктів.
- Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- Скорочення та позначення
- Авпт – аномально високий пластовий тиск
- Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- Мзгт – метод загальної глибинної точки
- Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- Передмова
- Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- 1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- 1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- Питання для самоперевірки
- Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- 2.1 Геоструктурні об’єкти
- 2.2 Неструктурні об’єкти
- До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- Питання для самоперевірки
- Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- 1.1 Структурно-тектонічні критерії
- Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- 1.2 Літолого-фаціальні критерії
- Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- 3.3 Геохімічні критерії
- 3.4 Гідрогеологічні критерії
- 3.4.1 Гідродинамічні критерії
- 3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- 3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- 3.5 Мікробіологічні критерії
- 3.6 Геотермічні критерії
- 3.7 Природні нафтогазопрояви
- Класифікація природних нафтогазопроявів
- 3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- Питання для самоперевірки
- Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- Розділ 7. Геологічні методи
- 7.1 Геологічне картування
- Характеристика різних видів геологічного картування
- 7.2 Структурно-геологічне картування
- 7.3 Геоморфологічні дослідження
- 7.4 Дистанційні методи
- Питання для самоперевірки
- 8.1 Гравірозвідка
- 8.2 Магніторозвідка
- 8.3 Електророзвідка
- 8.4 Сейсморозвідка
- 8.5 Геотермія
- Питання для самоперевірки
- Розділ 9. Геохімічні методи
- 9.1 Газовий метод
- 9.2 Бітумінологічний метод
- 9.3 Біогеохімічний метод
- 9.4 Літогеохімічний метод
- 9.5 Газовий каротаж
- Питання для самоперевірки
- Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- 10.1 Класифікація свердловин
- 10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- 10.3 Документація при будівництві свердловин
- 10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- 10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- 10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- 10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- 10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- 10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- Питання для самоперевірки
- Частина III. Геологорозвідувальний процес
- Розділ 11. Регіональний етап
- 11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- 11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- 11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- 11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- 11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- 11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- 11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- 11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- Питання для самоперевірки
- Розділ 12. Пошуковий етап
- 12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- 12.2 Методика пошукового буріння
- 12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- 12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- 12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- 12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- Питання для самоперевірки
- 13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- 13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- 13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- 13.3.1 Основні принципи розвідки
- 13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- 13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- 13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- 13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- 13.3.6 Оптимізація розвідки
- 13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 14.1 Багатопокладні родовища
- 14.2 Масивні поклади
- 14.3 Газові родовища
- 14.4 Газоконденсатні родовища
- 14.5 Нафтогазові родовища
- 14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- 14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- 14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- 14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- 14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- 14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- 14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- Питання для самоперевірки
- 16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- 16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- 16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- 16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- 16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- 16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- 16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- 16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- 16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- 16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- 16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- 16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- 16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- Питання для самоперевірки