13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)

Вивчення родовищ i покладiв продовжується i пiд час їхньої розробки шляхом:

– дорозвiдки покладiв, що розробляються;

– розвiдки другорядних горизонтiв, куполiв, блокiв, дiлянок родовища;

– переводу запасiв в бiльш високi категорiї, диференцiацiї їх стосовно методiв вилучення.

Об’єктами дорозвідки є недостатньо вивчені або пропущені горизонти.

У залежності від ступеня вивченості нафтогазоносності, родовища можуть проводитися пошуки нових покладів, які залягають нижче, або на куполах чи ділянках (блоках), що прилягають до родовища в межах ліцензійної ділянки.

Склад робіт аналогічний відповідним попереднім двом стадіям.

За результатами дорозвідки уточнюються розвідані запаси ВВ родовища в цілому, а також обсяги видобутку.

На багатопокладних родовищах в кiнцi розвiдки може бути широкий набiр рiзних категорiй запасiв в рiзних покладах, в тому числi значна частка запасiв категорiї С₂. Крiм того, iнформацiї, одержаної в процесi розбурювання покладiв за технологiчними схемами, часто буває недостатньо для обґрунтування переводу промислових запасiв iз низьких категорiй в бiльш високi i потрiбнi додатковi дослiдження керна, властивостей нафти, газу i т.ін. У таких випадках виникає потреба в дорозвiдцi родовищ. Метою дорозвiдки є уточнення уявлень про будову родовища, введеного в розробку, а також пiдготовка покладiв або частин покладiв, що намiчаються до введення в розробку в другу чергу.

Для успiшного проведення дорозвiдки необхiдно:

а) зiбрати iнформацiю про другоряднi поклади або дiлянки основних покладiв, не доведених до необхiдного ступеня вивченостi на розвiдувальному етапi;

б) оцiнити стан наявної i зiбрати додаткову iнформацiю про поклади, що розробляються, з метою перерахунку запасiв i переводу їх в бiльш високi категорiї.

При проведеннi дорозвiдки необхiдно враховувати такi додатковi методичнi положення.

Дорозвiдка покладiв в процесi розробки родовища являє собою вивчення покладiв за результатами бурiння в основному видобувних свердловин i меншою мiрою – додаткових розвiдувальних свердловин.

Розвiдувальне бурiння застосовується, насамперед, в тому випадку, коли площа нафтоносностi по цих горизонтах виявляється бiльше, нiж по основних, або у випадку виявлення нових покладiв (лiтологiчно або тектонiчно екранованих) за межами поля, висвiтленого ранiше пробуреними свердловинами.

На великих однопокладних родовищах, що вводяться в розробку частинами шляхом розрiзання, дорозвiдка є по сутi завершальним етапом розвiдки частин покладiв, якi вводяться в розробку в другу чергу. В цьому випадку параметри окремих частин покладiв потребують тiльки уточнення середнiх значень, одержаних для всього покладу на перших стадiях розвiдки. Таке положення полегшує досягнення заданих вимог до детальностi вивчення окремого об’єкта розробки. При вивченнi частин покладу свердловини розмiщаються на профiлях або рiвномiрною мережею в залежностi вiд попередньо встановленої закритостi будови пласта-колектора, його розчленованостi i мiнливостi.

На багатопокладних родовищах, уведених в розробку по базисних горизонтах, другоряднi горизонти тiльки частково вивчають за даними розвiдувальних свердловин, а переважно це роблять за даними свердловин, що бурять для розробки.

Методика дорозвiдки покладiв, що знаходяться вище i нижче базисних горизонтiв характеризується такими особливостями.

Для виявлення покладiв в частинах розрiзу вище основних об’єктiв, що розробляються, спочатку проводиться ревiзiя пробуреного фонду свердловин. Вона включає комплексний аналiз та iнтерпретацiю наявних матерiалiв всiх свердловин. В результатi у верхнiх горизонтах виявляються дiлянки iз сприятливими структурними умовами i перспективнi об’єкти для випробування.

Потiм в свердловинах, що буряться на базиснi об’єкти розробки в межах видiлених дiлянок, проводяться дослiдження колекторських властивостей i продуктивностi перспективних горизонтiв. На найбiльш перспективних дiлянках в кiнцевiй стадiї вивчення виявлених покладiв буряться оцiночнi свердловини з вiдбором керна, а iнодi поодинокi розвiдувальнi свердловини. Така методика забезпечує високi економiчнi показники пiдготовки запасiв верхнiх горизонтiв до розробки.

Для дорозвiдки покладiв, що знаходяться нижче базисних горизонтiв (до 300 м), iнодi використовуються свердловини iз верхнiх об’єктiв розробки, для чого деякi з них поглиблюються на декiлька сот метрiв. Окрiм того, використовуються розвiдувальнi свердловини, що бурились спецiально на нижнiй поверх. Всi свердловини iз верхнiх об’єктiв розробки i частина розвiдувальних свердловин пiсля виконання завдань iз розвiдки нижнiх горизонтiв повертаються на верхнi.

При наявностi потужного розрiзу осадових порiд, що перевищує технiчно освоєнi глибини, на площах можуть бути введенi в розробку поклади, приуроченi тiльки до частини розрiзу. Бiльш глибока частина розрiзу у випадку появи нових технiчних можливостей уводиться в розвiдку по сутi заново. В такому випадку методика дорозвiдки родовища принципово не вiдрiзняється вiд методики розвiдки на нових площах.